Тепер вже хочуть говорити конкретно і про припинення конфлікту Росія – Україна, і про нову зустріч. Однак вже учотирьох – Росія, Україна, Франція і Німеччина.

До теми Єрмак зустрівся у Києві з радниками Шольца та Макрона

Колись же ця зустріч таки має відбутися, і бажано, щоб у цьому столітті, інакше навіщо тоді все це? Та знаєте, що у цій ситуації найбезглуздіше? Це те, як поводить себе ображена на весь світ Росія.

Переговори віч-на-віч вони з Францією та Німеччиною проводять, а сідати за стіл переговорів учотирьох – відмовляються.

Просто не дипломатичні перемовини, а якась гра у зіпсутий телефон. Спочатку свої претензії Кремль, у якого їх в принципі не мало би бути, озвучує нашим європейським партнерам, а ті потім переказують їх нам. Ми зі свого боку кажемо Заходу, що не влаштовує нас, а він передає це знову у Кремль – і так по колу.

Здавалося, що є простішим, ніж просто сісти і поговорити? А ні! Не для Путіна і не для Росії, яким подобається грати роль одного актора. У залі вже і глядачів не залишилось, а вони продовжують видавати свої завчені репліки.

Випуск програми "Такі справи" на 24 каналі: дивіться відео

Переговори у Женеві

Зі своїми новими завченими репліками Росія вирушила вже на переговори до США. Зустрілися вони у Женеві на території представництва США при відділенні ООН і 8 годин у закритому режимі говорили. Це той яскравий приклад, як на мене, коли довго – не означає якісно.

Протягом цих 8 і попередніх 2 годин по факту Росія намагалася запевнити США у тому, що говорити вони з ними не хочуть. Принаймні поки США не піде не поступки, а точніше – на їх ультиматум.

В чому він полягав

Насамперед у тому, що США не будуть використовувати території інших країн (читайте України), щоб напасти на Росію. Ба більше, вони не повинні розміщувати в інших країнах ядерну зброю. Під забороною і військові бази у пострадянських країнах. Звісно, ніяких навчань з Україною.

Окремо був ще перелік вимог від Росії до НАТО. Звучав він, звісно, як "ні" новим країнам у НАТО. Тим більше розширення Альянсу на Схід, а ще краще, щоб НАТО повернулося до рубежів 1997 року – виключило з Альянсу три країни:

  • Польщу;
  • Румунію;
  • Болгарію.

Вони, мовляв, "осиротіли" після розпаду СРСР, на думку глави МЗС Росії Сергія Лаврова. І кораблі свої у чорне море також "не відправляли".

І ще одне Росія вимагає – припинити називати її "країною-агресором". Водночас Росія зі свого боку обіцяє… А ні, нічого не обіцяє. Здалося…

І поки у США все це слухали і намагались підібрати якісь дипломатичні букви, ексглава МЗС Польщі та чинний депутат Європарламенту Радослав Сікорський у своєму твіттері чітко написав все, що він думає з цього приводу.

Детальніше Ще раз полізете – отримаєте по яйцях, – ексглава МЗС Польщі пригрозив Москві

США, звісно, не можуть дозволити собі бути настільки відвертими, але свій список претензій до Росії таки склали.

Доповнювати його взявся вже голова європейської дипломатії Жозеп Боррель, який запропонував міністрам закордонних справ ЄС, мовляв, а чому би не розробити нам з вами власні так звані "гарантії безпеки"?

А поки він ініціює пряму розмову з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим, щоб їх вже точно побачив і прочитав.

Підсумки женевських перемовин

На особливі поступки США не пішли. Кажуть, що готові продовжувати обговорювати з Росією певні безпекові питання, зокрема ті, що стосуються американських військових навчань у Європі. Добре, поговоримо про контроль над озброєнням, і розміщенням ракет.

Зверніть увагу Буде криза Альянсу, – експосол відповів, чи може НАТО відмовити Україні через Росію

Але інші ваші пропозиції, зокрема щодо нерозширення НАТО, навіть не показуйте. "Штати не дозволять Росії "зачинити" двері для вступу кому би то не було до Альянсу" – от і все. Сказала та ж заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка ці перемовини від США очолювала, і тихенько передала привіт від США Україні на 200 мільйонів доларів.

Підтримка для України

Не знаю, як ми це пропустили, але наприкінці грудня адміністрація Байдена "по-тихому" дозволила надати Україні додаткову підтримку оборонної сфери.

І от пакет цієї самої підтримки дозволяє передати Україні значно більше того самого оборонного обладнання, яке надавалося США в минулому, включаючи стрілецьку зброю та боєприпаси. Також радіоприймачі, медичне обладнання, запасні частини та іншу продукцію.

І що найприємніше, що пакет допомоги був затверджений за кілька тижнів до того, як США та Росія мали розпочати переговори. Хоча та ж Шерман каже, що краще називати їх дискусією.

Ці гроші – ще не все

Також повідомляється, що в найближчому майбутньому Палата представників Конгресу США має розглянути ще один законопроєкт, згідно з яким Вашингтон має ще збільшити військову та дипломатичну допомогу Україні у цьому фінансовому році, який стартував 1 жовтня.

Варто прочитати Армія США у Європі та військова допомога Києву: Держдеп відповів Росії на "ультиматуми"

Сума цієї допомоги вимірюється вже у 450 мільйонів доларів. Мовиться про озброєння, яке включатиме ракети "земля – повітря", системи ППО, протикорабельні та протитанкові ракети.

Та повернімось до перемовин. Бо поки США і Росія вели свою дискусію, Україна вела перемовини з НАТО. Все для того, аби напрацювати спільну позицію з Альянсом перед вже іншою зустріччю Росія – НАТО, яка має відбутися незабаром.


І що ж ми по факту маємо на цьому фронті? Як каже заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква:

  • по-перше, українська сторона озброїла партнерів аргументами перед переговорами з Росією;
  • по-друге, висловила позицію щодо майбутнього саміту Альянсу у Мадриді;
  • по-третє, здобула підтримку.

Далі час переходити вже до дій. Тепер, як то кажуть, головне – нам самим не відставати.

Як повідомив у нашому ефірі експосол України у США Валерій Чалий – саме ми маємо показати приклад Європі і США, як діяти щодо Росії.

Читайте інтерв'ю Росія піде далі, – ексклюзивне інтерв'ю Чалого про шантаж Кремля та революцію в Казахстані

Зокрема українське керівництво – президент, парламент, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба – мають задати цю планку, триматимуть позицію вище за США, і тоді Америка не буде "відставати" далеко від нас.

Окрім того, українській владі треба також мислити глобально, не у сенсі зосереджуватися лише на тому, як зупинити переміщення російських військ по території, а й говорити про деокупацію Донбасу та Криму.