Які саме документи повинні надати роботодавцеві громадяни та чи можуть звільнити у разі відмови робити це – читайте у матеріалі 24 Каналу.

До теми Відстрочку отримають далеко не всі: скільки військовозобов'язаних працівників можуть забронювати

Роботодавці повинні вести різні облікові документи, зокрема військові

Постанова Кабміну № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів" передбачає, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів має синхронізуватися з іншими реєстрами. Щоб актуалізувати дані, роботодавці мають оновлювати інформацію за військово-обліковими документами працівників.

Що повинен робити кожен роботодавець:

  • Ставити кожного нового працівника на військовий облік у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП);
  • ознайомити з Правилами військового обліку під особистий підпис;
  • коли працівник звільняється з місця працевлаштування, роботодавець має повідомити про це ТЦК та СП;
  • вести Списки персонального військового обліку на підприємствах.

Саме тому, роботодавці можуть перевіряти наявність військового квитка у паперовій чи в електронній формі. При чому, як під час прийняття на роботу, так і в тих, хто вже давно працює.

Які саме документи треба надати роботодавцеві:

  • призовники – приписне посвідчення;
  • військовозобов’язані — військовий квиток або тимчасове посвідчення;
  • резервісти — військовий квиток.

Актуально На вулиці та блокпостах: юрист пояснив, де законно вручати повістки

Бронювання працівників: які підприємства можна вважати критично важливими

7 основних критеріїв, згідно з якими визначаються підприємства й організації, що вважаються критично важливими для економіки України, 24 Канал вже називав раніше. Їхні керівники мають право бронювати від мобілізації своїх співробітників.

Крім цього уряд виокремив ще такі критично важливі підприємства й організації:

  • Спеціалізовані установи ООН;
  • закордонні дипломатичні установи в Україні;
  • представництва донорських установ;
  • виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги;
  • представництва міжнародних організацій;
  • міжнародні та українські неурядові організації, здійснюють свою діяльність за кошти міжнародних партнерів.