Прощення немає: чи можливий мир між українцями та росіянами через пів століття

Миру вже не буде

Вірні путінці і просто сповнені співчуття. Їх багато. Їх дуже багато. Від Воронежа до Владивостока. Мільйони.

Цікаво Чи може релігія померти у наступні 20 років і до чого тут війна

Залишаться жити на своїй землі українці. Ті, які втратили на цій війні близьких, родичів, друзів, частину життя, дорогоцінний час, будинки, квартири, роботу, заощадження.

Ті, яким війна покалічила долю, любов, кар'єру, забрала чи зламала найцінніше, найдорожче і непоправне – мирне творче життя, сім'ю. Змінила майбутнє.

Буде демаркаційна лінія. Буде якась угода. Але миру не буде.

Кінець війни далеко не завжди означає мир. Нікуди не подінуться ті, хто розпочав цю війну. Нікуди не подінуться ті, хто відбив удар. І їхні сім'ї. І їхні друзі.

І могили. До речі, з обох боків.

Ненависть не зникне з останнім пострілом

Ненависть тих, хто хотів захопити й вбити і ненависть до тих, хто хотів захопити та убити, навряд чи зникнуть з останнім пострілом. І за рік не зникнуть. І за 10. Можливо, через 50, але не факт. Для цього агресор має стати голубом миру, а це навряд.

Актуально "Визволителі" з нюансом: росіяни визнали, що захоплюють Україну

Я, наприклад, за свого життя нічого не пробачу і не забуду. І діти мої також. І внукам розкажу. Не лише я, повірте.

Тому, що сталося, немає прощення, виправдання чи розуміння. Воно не з'явиться згодом. Не люблю слово "назавжди", але для мене це назавжди. Чумна територія. Там, де мешкають вороги.

Не тільки режим у цьому винен, повірте. Режим – це й ті, хто голосує: від Воронежа до Владивостока. Мільйони. Їм немає прощення. Всім разом. І кожному окремо.