Зеленський ветував виділення 570 мільйонів на музей Голодомору: з'явився текст

Раніше українці почали активно обговорювати цей законопроєкт, що гроші на ЗСУ мають бути в пріоритеті. Щоправда, гроші, які мали йти на музей, спрямувати на армію не можливо. Адже їх надали донори. 

Дивіться також Парламент Хорватії визнав Голодомор геноцидом українського народу: як відреагував Зеленський

Увага. Ще 13 липня Верховна Рада в цілому ухвалила законопроєкт 9437, що передбачав зміни до бюджету та виділення з державної казни 573,9 мільйона гривень на завершення будівництва Національного музею Голодомору. У п'ятницю, 28 липня, стало відомо, що глава нашої держави цю ініціативу парламентарів не підтримав.

Президент проти закону

Власне, увесь цей час, коли закон лежав й чекав свого підпису чи вето від президента, у мережі було бурхливе обговорення стосовно того, чи доцільно такі великі гроші під час війни виділяти на культурні проєкти.

Своїм рішенням Зеленський засвідчив, що – ні. У документі, який він направив разом з ветованим законом назад до парламенту, йдеться, що пріоритет зараз – посилення обороноздатності України, зокрема Збройних Сил.

Не заперечуватиму необхідності завершення реконструкції та будівництва Національного музею Голодомору – геноциду. Але й не можу погодитися із запропонованим законом. Наразі першочерговим завданням є забезпечення національної безпеки й оборони для відсічі збройної агресії,
– заявив глава держави.

Текст вето законопроєкту про виділення 570 мільйонів на музей Голодомору / Cкриншот 

Гроші неможливо направити на ЗСУ

За словами заступниці голови фракції "Слуга народу" Євгенії Кравчук, цей закон не передбачає загального збільшення видатків з державного бюджету на 2023 рік.

Окрім того, її колега, нардеп Микита Потураєв зазначав в коментарі журналістам, що спрямувати ці кошти на Збройні Сили просто-таки неможливо, оскільки їх надали донори для цивільних потреб.

Ці гроші взагалі-то не наші. Не наших платників податків. Жодна копійка з цих грошей не може йти на потреби фронту,
– зазначив він. 

Разом з тим обоє обранців наголосили, що цьогоріч у листопаді Україна вшановуватиме 90-ті роковини Голодомору та до цієї дати вкрай важливо закінчити будівництво музею. 

Дивіться також Ще одна країна визнала Голодомор геноцидом українського народу

Зверніть увагу! Радянська влада влаштувала штучний голод для українських селян у 1932-1933 роках. Наша держава разом з усім цивілізованим світом вшановує День пам'яті жертв цього геноциду щорічно в четверту суботу листопада.

Музей будують з 2008 року

• Варто сказати, що будівництво Національного музею Голодомору в Києві триває від 2008 року. Розташований він неподалік Києво-Печерської лаври.
• У 2010 році відкрили його першу частину – меморіал. Однак проєкт музею передбачає будівництво також, власне, самого музею. 
• Водночас важливо, що комплекс будують за проєктом польської архітектурної студії Nizio Design та української компанії Project Systems LTD.

Директорку музею зацькували

Додамо наостанок, що днями в мережі почало лунати багато образ у бік новопризначеної виконувачки обов'язків директорки музею Голодомору Лесі Гасиджак. Зацькували жінку через її зовнішність, посилаючись на те, що нібито "директорка музею Голодомору має бути худою".

Відомо, що кандидатка історичних наук уже готує позов до суду. За словами Лесі Гасиджак, її честь та гідність образили такими висловлюваннями.

Дивіться також Очільницю музею Голодомору зацькували через вагу: вона вирішила подати до суду

На захист директорки стало чимало інтелектуалів, зокрема українська письменниця Оксана Забужко. Вона заявила, що такі вкиди є частиною інформаційно-психологічних операцій Росії. Очевидно, нашому ворогу дуже не подобається, що Україна прагне говорити про Голодомор як про акт геноциду з боку СРСР.