Максима мобілізували у серпні 2014 року. Коли прийшла повістка – пішов не роздумуючи. Так само без вагань вирішив підписати контракт і залишитися воювати. Ще у неділю вранці він спілкувався з друзями і обіцяв за тиждень приїхати, а ввечері рідні дізналися про його смерть.
Саме в цей час, коли він загинув, були наші хлопці на позиціях. Загинув він від кулі снайпера, точніше від двох куль. Наскільки нам відомо, він пішов поправляти камеру й був застрілений ворожим снайпером,
– розповів капелан Мар'ян Михайлишин.
Побратим Максима Сергій Ліщук пригадує, як вони разом визволяли Волноваху, Білокам’янку та Старогнатівку. Чоловік досі не вірить, що втратив друга.
Читайте також: У лікарні помер ще один рятувальник, якого привезли з Авдіївки
37-річний боєць був єдиною дитиною у своїх батьків. Поховають героя вже завтра, 22 лютого на алеї почесних поховань Луцького кладовища.