На Житомирщині Московський патріархат покинула перша громада
На Житомирщині перша громада колишньої Української православної церкви перейшла від Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України.
Про це повідомляє місцеве видання "Інфо-Малин".
Читайте також: Перша громада УПЦ МП на Миколаївщині перейшла до Православної церкви України
Так, громада Свято-Миколаївського храму УПЦ МП села Ворсівка Малинського району Житомирської області перейшла до ПЦУ. Видання зазначає, що наразі на офіційних ресурсах Житомирської єпархії ПЦУ інформація відсутня.
Однак у УПЦ МП не забарились із реакцією. Так, голова синодального відділу у справах молоді УПЦ МП архієпископ Іоана Черепанов на своїй сторінці у Фейсбук попросив "молитв за храм".
До слова, наразі Православна церква України має близько 7 тисяч парафій. Після Об'єднавчого собору, який відбувся 15 грудня, до ПЦУ вирішили перейти вже понад 40 парафій УПЦ МП на чолі зі своїми священиками. До слова, в інтернеті створили онлайн-карту, на якій позначено громади, що перейшли під юрисдикцію Православної церкви України від УПЦ Московського патріархату.
Натомість в УПЦ МП вже встигли заявити, що спільних з Православною церквою України богослужінь проводити не будуть. При цьому після надання ПЦУ Томосу в Московському патріархаті не бачать "майданчика для діалогу".
Як створювали Православну церкву в Україні?9 жовтня у Стамбулі розпочалося триденне засідання Синоду Вселенського патріархату. 10 жовтня на цих зборах церковники заслухали звіт посланців патріарха Варфоломія (екзархів), які майже місяць провели в Україні. Зокрема, священнослужителі їздили по українських церквах, розмовляли зі священиками. Саме за результатами їхнього звіту, Україні й було ухвалено дозвіл на створення Єдиної Помісної Церкви.
15 грудня під час Об'єднавчого собору православні архієреї оголосили про об'єднання українських церков в Єдину помісну незалежну церкву. Її офіційна назва звучить так – Православна церква України, а предстоятелем ПЦУ став митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній: його кандидатуру підтримала більшість архієреїв на Об'єднавчому соборі у Києві. Кафедральним собором Православної церкви України став Михайлівський Золотоверхий собор.