Наукову статтю вони представили в журналі Science.
Вчені проаналізували генетичний матеріал 125 тисяч людей і зіставили наявність в ДНК тих чи інших однонуклеотидних поліморфізмів (скорочено SNP, single-nucleotide polymorphism) з даними про те, скільки класів закінчив носій такого геному.
Під час дослідження вдалося з'ясувати, що певні SNP корелюють з тривалістю навчання: є генетичні маркери, наявність яких сприяють до підвищення шансів залишитися без повноцінної освіти.
Науковці підкреслюють, що ця закономірність поки носить виключно статистичний характер. У роботі дослідників перераховуються три SNP і наявність кожного змінює середню тривалість навчання приблизно на один місяць.
Це означає, що якщо зібрати разом кілька тисяч носіїв одного варіанта SNP під позначенням rs11584700 і порівняти їх з такою ж кількістю носіїв іншого варіанту rs11584700, то в одній з груп середня тривалість навчання буде на місяць нижчою.
Сумарний внесок щодо навчання проаналізованих генетичних факторів оцінюється в два відсотки. У цій оцінці не фігурують важкі генетичні захворювання на зразок синдрому Дауна: йдеться лише про однонуклеотидних поліморфізмів в геномі здорових людей. Під однонуклеотидним поліморфізмом розуміються ділянки ДНК, які в різних людей можуть відрізнятися на одну нуклеотидну пару: число варіацій для одного SNP обмежена, але через велику сумарного числа SNP кожна людина має фактично унікальну комбінацією таких маркерів. Аналіз SNP широко використовується для визначення спорідненості, відновлення картини міграції народів і пошуку генетичних факторів, що визначають схильність до хвороб.