Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин пояснив 24 Каналу, що компанії, які мають європейську юрисдикцію, ходили домовлятися не лише до України, а й тиснули на власних політиків. А їхні політики, в яких ці компанії часто є наповнювачами їх передвиборчих фондів, належним чином реагували для того, щоб натиснути на Україну по дипломатичних каналах.

Дивіться також Шантаж замість сорому – які країни змусили Україну закрити список спонсорів війни

Не було належних підстав

Тобто все це працювало для того, щоб цей список закрити. Аргументом було те, що немає юридичних підстав для того, щоб його оголошувати.

Україна, звичайно, має право робити все, що завгодно. Але якщо ви згадуєте якісь європейські компанії в негативному плані, мають бути критерії, відповідно до яких ви залучаєте або не залучаєте ті чи інші компанії до цього переліку,
– наголосив Олег Пендзин.

Критерії повинні бути розроблені не Україною. Вони мають бути погоджені з Європейським Союзом. Проте, оскільки погодити ті критерії з Європейським Союзом було абсолютно нереально за визначенням, Україна користувалася власним баченням. А найдорожче на сьогоднішній момент, що є в бізнесовому світі, це репутація.

"Коли ми з вами говоримо про те ж METRO, воно продовжує торгувати в Росії. Але це французька компанія, яка абсолютно спокійно вийшла на керівництво французького уряду та президента Франції", – зауважив Пендзин.

Що відомо про міжнародний список спонсорів війни

  • "Міжнародні спонсори війни" – перелік, розроблений в Україні НАЗК. Він створений для того, аби не давати можливості міжнародному бізнесу мати репутацію надійного партнера, якщо він продовжує працювати на території Росії і сплачувати там податки.
  • У січні 2024 року майже 50 компаній були внесені у перелік міжнародних спонсорів війни. Найбільше – з Китаю, їх аж 14. На другому місці США – 7 компаній. Всі інші переважно з країн Європейського Союзу.
  • Однак у березні 2024 року деякі країни-партнери, зокрема Франція і Китай, попросили Україну відмовитися від публічного списку компаній, які спонсорують російських окупантів. Кабінет міністрів вирішив погодитися на цю умову задля подальшої співпраці з міжнародними компаніями.