Дитинство афериста

Майбутній аферист народився у 1890 році у Чехії, у містечку Гостін. Сім'я хлопчика була доволі заможною, тож він здобув чудову освіту й опанував п'ятьма мовами.

Про те, який шлях довелося пройти першому темношкірому самураю – читайте тут

Після школи Віктор подався навчатися у Сорбонну, проте швидко закинув заняття і почав вештатися Європою, заробляючи на прожиття дрібними аферами. Свою кримінальну кар'єру він розпочав із карткових ігор і продажу фальшивих лотерей на борту трансатлантичних лайнерів.

Перші афери

Через деякий час Віктор осів у Сполучених Штатах, де займався махінаціями у банках, проте згодом знову повернувся до Франції. Одного ранку він натрапив на статтю, в якій обговорювали фінансові збитки міста через утримання Ейфелевої вежі. Саме тоді у Люстіга визрів зухвалий план – він вирішив продати пам'ятку.


Ейфелева вежа

Для здійснення цього, здавалося б, нереального задуму Люстіг виготовив фальшиві урядові бланки й запросив на зустріч шістьох найбільших дилерів металобрухту. Щоб справити серйозне враження, Віктор орендував номер у найстарішому та найдорожчому готелі Парижа.

На таємну зустріч, задля обговорення майбутньої угоди, прийшли всі шестеро зацікавлених покупців. Їм Віктор представився заступником генерального директора міністерства пошти. Під час обговорення аферист розповів учасникам зустрічі те, що нещодавно вичитав у статті, а від себе додав, що правління міста вирішило продати вежу на металобрухт. Окрім того, Люстіг попросив усіх учасників тримати поки що в таємниці факт продажу, нібито для того, щоб не викликати негативної реакції у громадськості.


Віктор Люстіг двічі продав Ейфелеву вежу

Шахрай був настільки переконливим, що ніхто з потенційних покупців навіть не засумнівався в реальності угоди. Завдяки своїм навичкам у галузі психології, Віктор визначив, хто з кандидатів підходить для цієї афери найбільше.

Покупцем мав стати Андре Пуассон. А для того, щоб переконати бізнесмена у своїх намірах, Люстіг натякнув йому на хабар, нібито для того, щоб закріпити майбутню угоду. Оскільки така практика серед чиновників була звичною, Пуассон без вагань дав хабаря, а згодом ще й виписав чек на круглу суму за покупку.

Натомість бізнесмен отримав від афериста доволі реалістичний документ, в якому зазначався продаж вежі. Коли ж Пуассон зрозумів, як спритно його обдурили, шахрай був далеко за межами Франції. Розслідування цієї афери тоді так і не розпочалося. Оскільки бізнесмену було соромно за свою довірливість, він вирішив не звертатися в поліцію.


Покупцем Ейфелевої вежі став Андре Пуассон

Безстрашна вдача шахрая допомогла йому заробити навіть на легенді мафії – Аль Капоне. Віктор переконав його вкласти у вигадані ним акції 50 тисяч доларів. Отримані гроші Люстіг заховав, а через деякий час прийшов до мафіозі й повернув всю суму, запевняючи, що акції прогоріли, проте він вирішив повернути кошти. Така чесність вразила Аль Капоне і він віддячив бізнес-партнерові, заплативши йому 5 тисяч доларів. Саме на це і сподівався пройдисвіт, вигадуючи цю аферу.

Другий продаж Ейфелевої вежі

Проте згадка про легкий заробіток з продажу Ейфелевої вежі не покидала Віктора, тож через деякий час він вирішив провернути справу ще раз. Йому вдалося і вдруге, проте цього разу ображений покупець повідомив про аферу в поліцію. Але спіймати Люстіга знову не вдалося. Віктор втік до США, де почав займатися продажем машинок, які друкують фальшиві купюри номіналом 100 доларів.


Віктор втік до США, де почав займатися продажем машинок, які друкують фальшиві купюри

Арешт, втеча та смерть у в'язниці

Проте і ці пристрої були чудово продуманою аферою. Суть була у тому, що машинки продавалися втридорога, але переставали працювати після друку кількох банкнот. Проте підробка валюти не залишила уряд США байдужим, і Люстіга все-таки схопили.

Вражаючу історію про загадкове викрадення картини "Мона Ліза" – читайте тут

Спершу шахраю вдалося втекти з-під варти, але це тільки погіршило його становище. Коли Віктора заарештували вдруге, то засудили до 15 років позбавлення волі, окрім того додали 5 років за втечу. Покарання йому довелося відбувати у в'язниці на острові Алькатрас. Віктор так і не вийшов на волю, він помер за ґратами у 1947 році від пневмонії.