Але я зараз хочу говорити не про Саакашвілі. Придивіться на ці кадри ще раз. Уважно. Чи бачили ви таке поводження бодай з одним з представників минулого режиму? Можливо так затримували Андрія Клюєва? Ні. Керівник ради Нацбезпеки і близький друг Віктора Януковича втік з країни прямо під носом у Генеральної прокуратури. Винних досі немає.
Можливо ми бачили, щоб так виводили міністра палива і енергетики часів Януковича – Юрія Бойка, при якому країна втратила мільярди на закупку так званих "вишок Бойка"? Ні. Він сидить у залі Верховної ради, а Генпрокурор разом з "Народним фронтом" вже відбілюють його ім’я на всіх телеканалах.
Читайте також: Євромайдан, "Беркут" і українці: чому важливо прийняти закон про ідентифікацію правоохоронців
Може я щось пропустив і десь вже показували такі кадри з Рінатом Ахметовим, який десятки років фінансував Віктора Януковича та його партію. Ні. Попри дві революції Ахметов продовжує залишатися монополістом в енергетиці, і використовуючи свій канал нищить активістів та ветеранів АТО.
Почекайте, а може так жорстко затримували вбивць Юрія Вербицького або журналіста В’ячеслава Веремія? Теж ні. Один спокійно ходить на волі під захистом колишнього Генпрокурора і губернатора Миколаївщини, а інший хизується безкарністю в залі суду!
Чи може вже викинули з країни колишнього голову Фіскальної служби з британським громадянством Романа Насірова? Я вже не говорю про мера Одеси Геннадія Труханова, який втік за кордон і вже котрий місяць не виходить на роботу та підозрюється у російському громадянстві.
Все це не заклики до розправи. Це факти, які повинні нас протверезити, вибудувати ціннісні барикади і нарешті визначитись, хто вони, а хто ми.
Читайте також: Як позбутися кругової поруки тих, хто тримає українців у заручниках
Ми – це ті, хто жадав рівних правил для всіх і жорсткого переслідування усіх, хто порушує закон, або запускає руку у кишені громадян.
Вони – ті, кому було плювати на наші бажання. Хто, прийшовши до влади, посадив за стіл переговорів не нове покоління, не громадянське суспільство і навіть не своїх виборців. Партнерами президента Петра Порошенка, його Генпрокурорів та друзів з "Народного фронту" стали колишні друзі Віктора Януковича – монополісти, олігархи, власники телеканалів і ті, хто зміг поділитися статками заради свого спокою.
В результаті дуже непомітно, вже через рік після революції ті, кого нам вдалося повалити у 2013 році, повернулись і з потрохами купили нових господарів Адміністрації Президента та Будинку українського уряду.
В них був цей вибір. Якби вони були такими ж рішучими в боротьбі з власною жадібністю, боягузтвом і малодушністю, мабуть, Михайло Саакашвілі не з'явився б на горизонті української політики. Взагалі, вся ця нервова "суєта", інтриги й війна з одним конкретним – це не боротьба за правила, цінності або добробут людей.
І точно не потрібно називати цю метушню політикою. Це потворний оскал боягузливих і злодійкуватих, яким не вистачило волі спалити мости зі своїм минулим і повести країну в майбутнє без власних скелетів у шафі.
Єдине і найправильніше, що ми можемо зробити – це перестати на них озиратися й орієнтуватися на їх збочене розуміння управління державою. Всі вони повинні залишитися в минулому. Головна помилка нашого покоління – нерозуміння власних сил і можливостей. Не треба чекати, коли і як нас обмануть на виборах і з ким в черговий раз домовиться президент аби виграти вибори.
В нас вже достатньо досвіду, розуміння ті прагматизму, аби захистити здорові інституції й, підтримуючи правильних людей в системі, об'єднатися і вибудовувати єдиний фронт проти минулого.
Нам потрібно поспішати створювати свою реальність, своє майбутнє і своїх героїв.