Недоречне мовчання та енергетична криза: головні помилки України у 2021 році

Енергетична криза

Головною помилкою України в енергетичній сфері стало бажання всидіти на двох стільцях одночасно.

Також важливо Армія, мова, вакцинація: якими були головні здобутки України у 2021 році.

У нас відкрили ринки електроенергії та газу, що передбачає вільне ціноутворення, залежне від попиту і пропозиції. Але при цьому не припинили фактично цінове регулювання,
– розповіла 24 каналу оглядачка енергетичних ринків Яніна Ткачук.

Зокрема, за її словами, влітку, коли у світі подорожчало вугілля через зростання попиту на нього, це мало би вплинути і на зростання ціни на електроенергію, яка з цього вугілля виробляється. "Але держава встановила так звані прайс-кепи на ціну на електроенергію на ринках – це обмеження, вище за яке продавці електроенергії не мали права виходити. Тому їм довелося продавати дешевше від собівартості – по 1,1 грн за кВт-год замість 1,8 грн", – пояснила вона.

Також зверніть увагу Тарифи на газ у 2022 році: які зміни чекають українців

Таким чином енергогенеруючі компанії втратили гроші, і не лише свій прибуток, а також і кошти на подальшу діяльність – зокрема, закупівлю вугілля для подальшого виробництва електроенергії та створення його запасів на зиму. "Як і кожен бізнес, що працює заради отримання прибутку, вони вирішили чекати – раптом ситуація зміниться на їхню користь або держава якось допоможе. Вона змінилася, але виникла інша проблема – зараз вугілля подешевшало, але його ніде купити, бо вже все замовлено наперед", – каже Ткачук.

Є проблеми із закупкою / Фото Pixabay 

З газом, за її словами, виникла подібна ситуація. "На світових ринках ціни зросли через збільшення попиту та політичні маніпуляції Росії. Для українських споживачів газ мав би подорожчати. Але Україна зафіксувала ціну для побутових споживачів. Тож вони та виробники тепла отримали можливість купувати газ в чотири рази дешевше, ніж він є. Ті, хто такого привілею не отримав, просто перестали імпортувати газ. Його закуповувала здебільшого державна компанія "Нафтогаз". Але, в будь-якому випадку, цю різницю в цінах хтось має заплатити. А ніхто не хоче бути крайнім і втрачати своє", – пояснює оглядачка.

Зверніть увагу У Росії назвали умову для перемовин щодо транзиту газу через Україну

Відтак, за її словами, на кінець року склалась не найоптимістичніша ситуація: вугілля не запасли, газу у сховищах малувато. Цього вистачить на зиму, якщо вона буде не суворою і не затяжною. Але, за словами Ткачук, навесні постане нова проблема – де і за які гроші купувати запаси на наступний сезон.

Вагнергейт

17 листопада 2021 року Bellingcat та The Insider оприлюднили першу частину власного розслідування про зрив операції, яка нині відома як "Вагнергейт". Це підігріло обговорення найгучнішого політичного скандалу року. Ідеться про плани українських спецслужб виманити з Росії й заарештувати понад 30 бійців приватної військової компанії "Вагнер".

Більше про це Розслідування справи "вагнерівців": запитання без відповідей

Спецслужбісти з'ясували, що багато російських найманців, які воюють на Донбасі у період між ротаціями сидять без роботи. Це допомогло створити план притягнення бойовиків до відповідальності за всі скоєні на Донбасі злочини. Українські спецслужби створили підставну приватну військову компанію, від імені якої почали набирати працівників для "відрядження" до Сирії. Пізніше бійцям повідомили, що плани змінюються і працювати доведеться у Венесуелі.

Бойовиків планувалось затримати в Києві, через вимушену посадку літака, який здійснював їхнє інсценоване перевезення з Мінську у Венесуелу. За дзвінком з оточення президента України, операцію перевезення було відтерміновано на один день, через заплановані переговори з Росією, під час яких було намагання уникнути гострих конфронтацій. Після дзвінка вагнерівців затримала Білорусь. Пізніше бойовиків передали Росії.

Важливо ТСК у Раді відзвітувала про розслідування у справі вагнерівців

Коли про зрив операції стало відомо – керівництво України намагалось відсторонитись від неї на всіх рівнях. ГУР МО України та СБУ заперечили взагалі наявність такої операції, вказавши, що це — фейк. В Офісі Президента заявили, що такі новини "виглядають як добре продумана та спланована дезінформаційна кампанія".

Наприкінці червня президент Володимир Зеленський в одному з інтерв’ю фактично визнав підготовку операції та відмову від неї України. Він також повідомив, що сам передав усю інформацію про вагнерівців Лукашенку.

Вже після публікації звіту Bellingcat стало очевидно, що ця операція дійсно існувала, керівництво країни знало про неї та дійсно прийняло рішення про перенесення її проведення.

Однак в цьому документі немає фактів, які б вказували що хтось з вищого політичного керівництва України напередодні її вирішального етапу "злив" інформацію про неї чи то білоруським, чи то російським спецслужбам.

Там також не згадується участь в операції будь-яких спецслужб третіх країн: з тексту документу випливає, що її розробили та реалізовували виключно українські розвідники.

Також по темі Попри всі скандали: рейтинги провідних політиктів стабілізувалися

Звіт журналістів-розслідувачів підсвітив два головні провали української політики. Перший – неготовність політиків відмовитись від спекуляцій на негативі заради національних інтересів. Політолог Володимир Фесенко у коментарі 24 каналу відзначив, що ця риса є взагалі дуже характерною для українського політикуму, попри те, що вона не йде на користь розвитку держави. Справа вагнерівців була сильно "перегріта" і представниками влади, і представниками опозиції, які намагалися використати її собі на користь.

Другий – невміння нинішнього керівництва країни працювати із складними інформаційними кейсами. З цього, до речі, випливає наступний скандальний провал, який продовжить впливати на українців.

Провалені комунікації

Вагнергейт – лише один яскравий приклад програного інформаційного кейсу. Їх протягом року було багато на різних рівнях української влади: історія навколо судді Чауса, комунікації навколо проведення вакцинації та виплати компенсації за неї, реакції на скупчення російських військ біля українського кордону та повідомлення про високу вірогідність ескалації бойових дій, повідомлення про військовий облік для жінок.

Уявіть: ви комунікаційник і вашій команді поставили задачу підготувати комунікацію впровадження військового обов‘язку для жінок. Ви сидите такі, стратегуєте: аргументи за, проти, робота з запереченнями і страхами, дійові особи і спікери, амбасадори ідеї, хто її буде валить і як, кого залучити до підтримки, де взяти гроші на креатив і рекламу,вивчаєте соцопитування, проводите фокус групи... А потім виграє стратегія "Хоба!"
– відреагувала на свіжий скандал з військовим обліком комунікаційниця Альона Осмоловська.

На кінець 2021 року виглядає так, що попри заяви української влади про потужну роботу із фахівцями інформаційної справи, у кризових ситуаціях перемагає саме ця стратегія.

Боротьба із кронавірусом

Другий рік пандемії став для України, як і для багатьох інших країн світу, випробуванням на готовність населення вакцинуватися від COVID-19 — а отже подбати не лише про свій захист, але й про колективний імунітет у країні.

Зверніть увагу Скільки людей переносять коронавірус безсимптомно: нове дослідження

2021 рік в Україні розпочався із впровадження жорстких карантинних обмежень. До 24 січня заборонялась робота закладів харчування, кінотеатрів, фітнес-клубів, спортивних залів, басейнів, театрів. Також під забороною було відвідування закладів освіти, торгівля непродовольчими товарами, проведення будь-яких розважальних, спортивних або культурних масових заходів.

За місяць в Україні розпочали вакцинацію від COVID-19. Вакцинація допомагає запобігати зараженню і розповсюдженню коронавірусу. Станом на кінець року маємо 32% повністю вакцинованого населення. І це вже маленька перемога,
– зазначив у коментарі сайту 24 каналу адвокат, заступник директора з правових питань YouControl Данило Глоба.

Попри те, що в Україну вдалося привезти достатню кількість доз вакцин, включаючи найсучасніші від Pfizer та Moderna, з іспитом на відповідальність українці впоралися слабко – лише 30% щеплених та 33% вакцинованих принаймні однією дозою.

Нові правила розділили українців / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Повільні темпи вакцинації можна списати на потужний антивакцинаторський рух, який проявив себе по всьому світу, то неготовність медичної системи до нової хвилі хворих, брак кисню у лікарнях – це адміністративний провал.

Важливо  Наскільки часто хворі на штам Омікрон потребують госпіталізації

У Міністерстві охорони здоров'я України прогнозують, що нова хвиля коронавірусу буде наприкінці лютого — на початку березня. За даними відомства, чим більше у країні буде вакцинованих, тим слабшою буде хвиля та тим меншим буде навантаження на лікарні. Одна до того, що вона прийде варто готуватись вже.

Зрив призначення голови САП

Спеціалізована антикорупційна прокуратура не має постійного керівництва від серпня 2020 року. Призначення голови САП до грудня 2021 року – один із структурних маяків меморандуму України з МВФ. Додаткове зобов’язання про це призначення Україна взяла на себе у вересні, це було зафіксовано у спільній заяві після зустрічі Зеленського та лідера США Джо Байдена. Однак конкурс постійно затягувався.

На фінальному етапі роботи комісії з обрання керівника САП залишилися два кандидати на посади керівника відомства та його заступника – старший детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Клименко і прокурор Офісу генерального прокурора Андрій Синюк, які набрали 246 і 229 балів відповідно.

Більше про це Ганебний цирк: члени конкурсної комісії САП перейшли усі межі здорового глузду

21 грудня під час засідання конкурсної комісії п'ять із шести членів комісії від Верховної Ради відмовилася голосувати за затвердження формального рішення, пославшись на те, що комісія не має підтвердження від ОГП відповідності зазначених кандидатів вимогам доступу до держтаємниці.

Представники громадських антикорупційних організацій назвали таку відмову спробою вкотре зірвати призначення голови САП.

Тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін, коментуючи це, нагадала, що САП "відіграє критично важливу роль у притягненні до відповідальності корупціонерів, впливає на всі антикорупційні відносини в Україні".

Також зверніть увагу Невідворотна втрата, – Юрчишин розповів про наслідки зриву конкурсу в САП для України

На тлі численних корупційних скандалів та гучного розслідування Pandora Papers така затримка виглядає погано. Хоча ефективна робота САП дала б потужну підтримку тим справам, які в Офісі Президента зараховують до своїх беззаперечних перемог. Як, наприклад, санкції проти співголови партії "Опозиційна платформа – За життя" Віктора Медведчука, проти якого проводить слідство САП.