Людина, яка виїжджає за кордон на заробітки – виступає в ролі прохача. Відповідно і роботодавці ставляться до нього, як до жертви. Такий стан речей призводить до величезного стресу для трудових мігрантів, розповідає президент Київської асоціації психотерапії Олексій Шевцов.
"Звичайно, це дуже неприємно, це величезний стрес для людини, але більшість людей, які виїжджають на заробітки – їх це, на жаль, чекає. Я вже не кажу про якихось нелегалів наших, які взагалі там без документів. У яких забирають паспорти – це взагалі жах, це практично рабство, трудове рабство", – каже Шевцов.
За даними журналістів, серед найбільш гострих проблем, з якими стикаються трудові мігранти: вороже соціальне оточення, чужа мова, відсутність рідних і друзів, складності з роботою й оформленням документів. Водночас, самі працівники нерідко стають заручниками – фактично повністю залежними від доброї волі роботодавця.
Саме з таким негативним досвідом і пов'язано розчарування принаймні частини працівників, які вирішили повернутися і працювати вдома. З іншого боку, у Федерації роботодавців України зауважили, що процесу повернення людей наразі сприяє підвищення зарплат. А також інші заходи стимулювання працівників – вже з боку бізнесу.
Однак, за словами голови ради Федерації роботодавців Дмитра Олійника, держава не повинна нехтувати базовими для українців поняттями, такими як безпека.
"Держава не може нехтувати умовами життя, безпекою, інфраструктурою, зростанням соціальних стандартів – вони впливають на те, що людина вирішить для себе – залишитися тут або виїхати", – наголосив Олійник.