Журналіст 24 каналу у інтерв’ю відверто поговорив з ним про те, що чекати від російсько-українських відносин, чи хочуть росіяни війни, а також про Путіна, "русскій мір" та повернення Криму.
Читайте також: Скільки Росія витратила на фінансування окупованих територій України
Чи реально Україні повернути Крим?
– Для цього потрібно, щоб в самій Росії відбулися якісь зміни. Зрозуміло, що при путінській чи взагалі нинішній російській владі Крим повернути неможливо.
– Повернення Криму може бути або в разі якихось визначальних політичних змін в Росії, або добра воля нової адміністрації щодо переговорного процесу. Або, в гіршому випадку, це може наслідком якогось розпаду, який змусить владу Росії вступити в торгівлю зі світовим співтовариством за гуманітарну допомогу. Тоді один із пунктів світової спільноти буде повернення Україні територій на вихідні позиції на 2013 рік.
Війна на Донбасі
– Але я не думаю, що можливим є те, що в Росії зміниться влада, як, до прикладу, в Казахстані, де Назарбаєв покинув посаду глави країни. Назарбаєву було простіше піти від влади, оскільки на його руках немає крові, він не вбивав своїх політичних супротивників. Назарбаєв цим гарантував собі безпеку і повагу. А Путін від влади сам не піде, швидше зміни відбудуться іншим шляхом.
– Що робити з заангажованими російською пропагандою людьми на Донбасі? Саме ці люди повинні вибирати владу, але референдум має бути справжнім. Тобто потрібен довгий процес, без присутності збройних сил, який закінчиться чесними виборами під міжнародним контролем.
Як після закінчення війни співіснуватимуть українці та росіяни?
– Це не можна передбачити, але ми можемо посилатися на історичний досвід, адже ми не перші живемо. Прикладом цьому є німецький народ. Їм знадобилося приблизно 20 років, щоб перейти від зовнішнього управління до самостійного.
– Після 12 років нацизму вони 20 років щоденно проводили антипропаганду. Цього виявилося достатнім, щоб країна сама могла саморозвиватися. Німцям в якомусь сенсі пощастило у тому, що вони виявилися переможеними. Тому їх змусили почати цей процес. Реальність говорить про те, що змусити почати такий процес Росію неможливо, немає кому. Щось має статися або головах росіян, або через руйнування.
Читайте також: Як Зеленський планує вирішити проблему війни на Донбасі та боротися з Росією
– В Росії ніколи не була стійка демократія. Звичайно, якщо подивитися з величезної історичної дистанції, то РФ продовжує рух певними імпульсами. Україні з цього не легше, але цей рух відбувається. От я сьогодні тут, в Україні, потім я повернуся все-таки в Москву. Але я не сяду в Петропавлівську фортецю, мене не посадять на кіл та не відрубають голову на Червоній площі.
Президент РФ Володимир Путін
– Російська імперії зараз розпадається, як колись Римська імперія – в нас почали відвалюватися колишні провінції. Зокрема, країни Балтії, Україна, Казахстан тощо. Якщо в Росії не буде реалізовано справжній феодалізм, то повне розпадатися і сама Російська Федерація, тому що сьогодні це московське князівство, яке все контролює. В Радянському Союзі це теж було, але це не допомогло.
Чи може Путін розпочати ядерну війну?
– Розумієте, в Путіна немає ніякої умовної "червоної кнопки". Я думаю, що система "захисту від дурня" (в широкому сенсі вона так називається) – багатопланова, щоб одна людина чи навіть група людей змогли розв'язати ядерну війну.
Тут питання – наскільки Путін адекватний, тобто до якої міри це блеф, а до якої міри це зміщення свідомості. На жаль, боюся, що це вже не зовсім блеф, бо цим на Заході нікого не обдуриш, там прекрасно розуміють наші сильні і слабкі сторони. Ми можемо заподіяти багато неприємностей світу, багато крові. Проте, я думаю, що ніякої справжньої ядерної небезпеки від нас сьогодні немає, але це не означає, що ми не є небезпечними, ми джерело величезної небезпеки. Саме тому думки Росії враховуються, з нами розмовляють тощо.
– Раніше я думав, що Путін блефує, але декілька останніх років мені здається, що "ми його втрачаємо", як сказала Ангела Меркель.
"Русскій мір" – це все піар
– Немає ніякої концепції "русского мира", це все для піару і розпилу бюджету. Нещодавно було святкування з приводу п'ятиріччя приєднання Криму. От ці гуляння в Москві були такими жалюгідними, там просто привезли якихось нещасних бюджетників. Сам туди ніхто не вийшов, взагалі вже немає цієї ейфорії, засліплення, нічого з цього вже немає.
Чи хочуть росіяни війни?
– Розумієте, в чому тут річ – для себе війни ніхто не хоче. От кажуть, що Сталіна на вас не вистачає, але всі хочуть Сталіна для сусіда, ніхто не хоче його для себе. Те ж саме з війною – коли це доходить до самої людини, тоді змінюється бачення. Взагалі вдарити по світу чи зруйнувати Захід – то, звичайно, Росія сама сильна. Але коли справа доходить до тебе чи твого сина, то ніхто вже не хоче війни.
Читайте також: Як по Росії вдарила окупація Криму та чому Кремль за це розплачується досі
– Чи боюся я за своє життя? Я розумію, з ким ми всі маємо справу, ілюзії немає. Я неодноразово говорив, що я на волі і живий тільки тому, що це не недоцільно робити зі мною чи якимись іншими людьми.
– Як сказав сам Путін після загибелі Політковської (російська журналістка українського походження, яку вбили в під’їзді власного будинку 7 жовтня 2006, в день народження президента Володимира Путіна, – 24): "загибель принесла більше шкоди, ніж її публікації". Це така логіка, тому я розумію, що саме що в рамках цієї логіки ми всі живі і здорові.