Адвокат Олександр Старенков розповів, що до нього за консультацією звернувся чоловік, який стверджує, що його батька незаконно відправляють воювати. Він має інвалідність та безліч хвороб й необхідне хірургічне втручання.
До теми Дозволи на поїздки по Україні для військовозобов'язаних: у Міноборони озвучили перші подробиці
За словами правознавця, синові необхідно домогтися, щоб батька поклали у лікарню, посилаючись на право на лікування.
Що робити у випадку незаконної мобілізації
Першочергово, можна звернутися за телефонами гарячої лінії, назвавши ПІП мобілізованої особи та номер військової частини, в яку направили:
- 0-800-500-410
- 0-800-500-442
- 044-454-44-99
Також необхідно звернутися до командування і, якщо воно не реагує, можна подавати скарги командиру частини, оперативному командуванню, до якого належить частина Військової служби правопорядку, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини й навіть президенту України.
Куди та як можна подати скаргу військовослужбовцю
Військовослужбовець теж має право подати скаргу, якщо вважає, що його права та законні інтереси були порушені:
- незаконним рішенням, діями або бездіяльністю командирів;
- незаконним покладенням на нього/неї обов'язків;
- незаконним притягненням до відповідальності;
- незаконними діями інших військовослужбовців.
Залежно від виду порушення скарга подається до: органів військового управління, посадових осіб, військової служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство та інших державних органів. З інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються.
Якщо військовослужбовець, який подає скаргу, не знає, з чиєї вини порушені його права, скарга подається у порядку підпорядкованості безпосередньому командиру.
Скарга може подаватися усно і письмово, проте бажано таки письмово. Її може подати:
- військовослужбовець,
- член сім’ї військовослужбовця,
- інша зацікавлена особа.
Усі скарги у день їх надходження заносять до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян.
Усну скаргу військовослужбовці, члени їх сімей та інші громадяни мають право подати командирам військових частин під час особистого прийому, що визначено у кожній військовій частині, установі, організації.
Письмову скаргу бажано подавати у двох примірниках до відділу військової частини або іншого державного органу, у компетенції якого розглядається питання. Другий примірник з відміткою про отримання залишається у людини, яка подала скаргу. Він є підтвердженням того, що військова частина або інший орган отримали скаргу й це може бути використано як доказ факту звернення, якщо виникне потреба оскаржити затримку або незадовільні результати розгляду скарги.
Так, громадянин має право:
- особисто викласти свої аргументи особі, яка перевіряє заяву чи скаргу, звернутися за допомогою до свідків;
- надати додаткові матеріали, що стосуються справи;
- бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги;
- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
- ознайомитися з матеріалами перевірки заяви чи скарги;
- оскаржити прийняте за їхньою заявою чи скаргою рішення в суді;
- вимагати відшкодування збитків у встановленому законом порядку.
Під час розгляду пропозиції, заяви чи скарги не допускається розголошення командиром чи іншою особою, яка бере участь у розгляді, відомостей про особисте життя військовослужбовця без його згоди, а також розголошення іншої інформації, якщо це зачіпає його права і свободи, законні інтереси.
Терміни розгляду пропозицій, заяв чи скарг не повинні перевищувати 30 днів з часу їх отримання, а ті, що не потребують додаткового рішення чи перевірки – повинні розглядатися невідкладно. Окрім цього, термін розгляду можна продовжити до 45 днів за умови попередження командиром військовослужбовця.
Несвоєчасний, неповний розгляд скарги або незаконне рішення посадової особи, яка її розглядає, можна оскаржити встановленим порядком до суду, Військової служби правопорядку або вищого за підпорядкованістю командира.
До теми – як виживати на полі бою з пораненнями: дивіться відео