Проводить її корінний німець Роналд Вендлін. Він не має українського коріння і навіть не розуміє української, але вже упродовж п'яти років щотижня самотужки організовує акцію протесту.
Читайте також: Загублений "Стамбул": рідні отримали унікальний малюнок Сущенка з-за ґрат – фото
Роналд своїми плакатами показує, на скільки років за ґрати кинули українських політв'язнів у Росії.
Німець Роналд Вендлін
Окрім фотографій є тернові вінки, наручники і прапори України та кримських татар.
Під російським посольством у Берліні він проводить кожен четвер упродовж п’яти останніх років. Вийти на безстроковий протест чоловік вирішив у листопаді 2014 року.
Ув'язнення Надії Савченко змусило мене вийти на вулицю. Саме тоді я почав цікавитись темою й інших політв'язнів і завдяки громадській організації LetMyPeopleGo тут на моїх банерах почали з'являтись все нові і нові прізвища українських бранців Кремля,
– розповів активіст Роналд Вендлінг.
Корінний німець українським питанням зацікавився невипадково. Він, як ніхто, розуміє бранців Кремля, бо в 1984 році у Східній Німеччині його засудили до 18-ти місяців в'язниці за політичні переконання, які суперечили радянській ідеології. Та через півроку влада Західної Німеччини викупила його як політв'язня.
Роналд хоче віддати належне справедливості і боротися за права тепер вже українських полонених. Іноді підтримати його приходять друзі.
Оскільки я вважаю цю акцію дуже важливою, то коли у мене є вільний час, я тут, щоб підтримати цю акцію і Роналда,
– сказав Пітер Лізеганг, який підтримує акцію.
Друзі також допомагають Роналду з транспарантами та іншими атрибутами протесту. І все, щоб максимально привернути увагу перехожих. Одні – обурюються, інші ж – дякують.
Я не очікую, що тут буде дуже багато людей, але все ж таки, проходячи головною вулицею, і побачити – це, як знак оклику
– зверніть на нас увагу, – зазначила місцева жителька Олена Бут.
Після 16 години Роналд починає згортати транспаранти. Для цього за 5 років виробив сталу схему: у кожного плаката – своє місце і своя валізка. А все для того, щоб через тиждень прийти знову аж поки не відпустять усіх політв'язнів.