Країни ЄС збільшать витрати на оборону

26 – 27 червня в Брюсселі Європейська Рада схвалила рамкові фінансові механізми, які дозволяють країнам ЄС суттєво збільшити оборонні витрати без порушення суворих бюджетних обмежень. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Зауважте Європейські країни НАТО готуються до війни з Росією і занепокоєні зменшенням підтримки США, – FT

Мовиться про дві ініціативи:

  • кредити за програмою SAFE;

  • дозвіл витрачати до 1,5% ВВП на оборону, не включаючи ці витрати у загальний дефіцит.

Це рішення, хоч і викликало критику в Італії та Бельгії, закладає фундамент для масштабного оборонного перезапуску в ЄС.

Суть в тому, що за планом витрачати додаткові кошти на оборону мають дозволити тим країнам, які мають менше як 3% дефіциту бюджету (інакше ЄС вводить доволі жорсткі обмеження та контроль).

Показовою є реакція прем'єрки Італії Джорджії Мелоні, котра ще раніше обурювалась, що такий підхід приведе до дискримінації за макрофінансовим станом. Що не справедливо, бо мова мала б йти про колективну безпеку. Високий дефіцит бюджету, по суті, означатиме для таких країн менше прав на оборону.

Мелоні наголошує, що така модель лише закріплює нерівність всередині ЄС, де "фіскально дисципліновані" можуть переозброюватись завдяки спільним коштам, а інші – залишаються у фіскальній ізоляції. Вона, звісно, драматизує, але охочі залучити додаткові кошти зі спільної скриньки ЄС будуть, а тому до певної міри – це обмеження.

Тим часом президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і голова Європейської Ради Антоніу Кошта обіцяли, що на жовтень готується дорожня карта оборонного фінансування, а інструменти залучення коштів від SAFE вже діють і ними можна вже користуватися.

Що Україна пропонує Європі

SAFE (Security and Assistance for Europe) – це новий європейський оборонний фонд обсягом 150 мільярдів євро, створений як відповідь на війну Росії проти України і як основа для плану переозброєння ReArm Europe 2030. Він передбачає кредитування спільних оборонних проєктів, послаблення бюджетних обмежень для країн-членів, стандартизацію, спільні закупівлі, і головне – включення країн партнерів. Україна взялась активно відпрацьовувати цю нагоду, оскільки перша з-поза меж ЄС отримала асоційований статус у SAFE.

На саміті, під час засідання Оперативної групи оборонної готовності (Defence Readiness Task Force) на рівні міністрів оборони ЄС, перший заступник міністра оборони Сергій Боєв презентував кілька пілотних проєктів від України.

Серед них – пропозиції спільного виробництва боєприпасів, дронів, ракет, системи радіоелектронної боротьби та кіберзахисту. Відомо, що Франція та Чехія вже підтвердили готовність до спільного фінансування окремих рішень.

Важливо наголосити, що для отримання кредиту у закупівлях мають брати участь або 2 країни-члени ЄС, або одна країна-член і країна-партнер (країни ЄАВТ/ЄЕЗ, країни-кандидати або ж країни, що уклали з ЄС "Партнерство з безпеки й оборони" – Японія, Південна Корея, Канада). При цьому, вартість компонентів, вироблених в ЄС, державах ЄЕЗ/ЄАВТ або Україні, не повинна бути меншою за 65% кінцевого продукту, а решту можна залучати від інших двосторонніх угод.

Це не просто жест політичної солідарності. З одного боку, Україна дійсно прагне забезпечити себе довгостроковими контрактами на 4-річний період тривалості програми, але з іншого – це розвиток європейської спроможності до виробництва, що є одним із фокусів в наших партнерів

Дійсно, за словами Міністра оборони Рустема Умєрова, український ОПК за 2 роки війни виріс з приблизно 1 мільярда євро до понад 31 мільярда євро. Понад 500 нових компаній отримали оборонні ліцензії, а експортна спроможність поступово повертається на порядок денний. Україна довела, що здатна не тільки воювати, а й створювати – швидко, дешево, ефективно. Саме в цьому контексті включення у SAFE є вже фактичною участю в системі європейської безпеки без будь-яких острог.

Плани України – амбітні. До жовтневого саміту ЄС уряд планує подати повний пакет щонайменше з 10 оборонних індустріальних проєктів, що охоплюють виробництво бронетехніки, артилерії, інженерних систем, засобів ППО. Також планується створити спільні дослідницькі центри, що працюватимуть над технологіями БпЛА та ШІ в обороні.

Якщо не буде втрачено темп, SAFE може перетворитись для України на платформу індустріальної інтеграції, де не просять допомоги, а формують правила гри.