Нові газові контракти: де Україна братиме газ

6 березня 2019, 19:00
Читать новость на русском

Газовий контракт України з Росією закінчується цього року. Як далі житиме українська газова система, чим грітимемось, кому і скільки платитимемо за газ – розбирались журналісти 24 каналу.

У 2009 році Україна підписала з Росією дуже кабальний договір – ми зобов'язалися купувати в росіян 50 мільярдів кубометрів газу за найвищою на той час в Європі ціною – 232 долари. Через це українська економіка недорахувалася 32 мільярдів доларів.

Читайте також: Історія газових війн України: коли все почалося та чим закінчиться

Після Революції Гідності ми почали значно зменшувати закупівлі газу у Росії. У відповідь РФ почала загрожувати українському транзиту газу, будувати газопостачальні системи в обхід України. А для нашої газотранспортної системи втратити цей транзит буде досить болісно.

У 2019 році дія підписаної 10 років тому газової угоди з Росією припиняється.

Що робитиме Україна далі

За словами заступниці міністра закордонних справ Олени Зеркаль Україна має "план А". Це – нова угода за європейськими правилами з 1 січня 2020 року.

Розробляють також запобіжні заходи на випадок, якщо Росія відмовиться підписувати нову газову угоду на європейських умовах. Завершити всі ці дії урядовці планують до середини липня 2019. "План А" це:

- ратифікація нових додатків до Угоди про асоціацію з ЄС, щоб зробити їх юридично зобов’язальними і виконувати їх за будь-якого сценарію і в будь-якому випадку;
- будь-який новий президент або новий уряд будуть зобов’язані виконувати ці правила.

Європейська Комісія, за словами Зеркаль, сприяє адаптації національного законодавства України в енергетичній сфері до правових норм ЄС.


У "Нафтогазі" не довіряють "Газпрому"

Що буде з транзитом

Виконавчий директор Нафтогазу Юрій Вітренко вважає сценарій припинення Росією транзиту газу через Україну дуже ймовірним. У "Нафтогазі" не вірять, що газ, який Росія планує постачати "Північним потоком-2", надійде споживачам у Західній Європі, як запевняють в РФ. Натомість "Газпром" спрямує цей газ на ринок Чехії та Австрії, щоб забезпечити своє монопольне становище у цих країнах.

Прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв запевнював, що Росія не відмовляється від транзиту газу по діючих трубопроводах. Але він назвав умови збереження транзиту через Україну – врегулювання відносин між зацікавленими компаніями, вигідні економічні та комерційні параметри угоди, а також стабільна політична ситуація. Відтак, від Росії, як і раніше, чекати можна всього.

Читайте також: Нові газові угоди з Росією: як не потрапити знову в пастку Кремля?

Коли в Україні буде свій газ

Україна зможе повністю забезпечити себе у найближчі 5 років газом власного видобутку та відмовитися від імпорту чужого, впевнений президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар. Уряд має працювати над виходом країни на рівень повного самозабезпечення газом, наростити його видобуток та скоротити споживання.

Тоді стане можливим зниження ціни на блакитне паливо для населення.


Україна має шанси забезпечити себе газом самостійно

У травні 2016 року державна компанія "Укргазвидобування" презентувала Кабміну програму "20/20". Це проект, який передбачав збільшення видобутку природного газу з 2016 до 2020 року з 14,5 мільярда кубометрів до 20 мільярдів. Якби уряд діяв ефективніше останні 3 роки, вважає Гончар, Україна змогла б забезпечити себе газом не через 5, а вже через 2 роки.

Читайте також: Чому він не дешевшає: 5 міфів про власне видобування газу в Україні

Але є й позитивні новини – втрачений газовидобуток на шельфі Чорного моря (8% від загального) змогли не тільки компенсувати, але й дещо наростили видобуток.

Нам потрібно наростити десь ще 5-6 мільярдів кубів газу і паралельно скороти споживання приблизно на такий же обсяг. Тоді ми отримаємо сценарій під назвою "0 імпорту газу". Тобто, імпортний газ нам стане не потрібен, адже будемо обходитися своїм. Для цього потрібно реалізувати програму нарощування пошуково-розвідувального рівня, час і зусилля,
– пояснив Гончар.

При цьому парламент вже:

- знизив ставку рентної плати;
- зробив значну дерегуляцію сфери надрокористування;
- на черзі – аукціони на розробку нафти.

Головне, аби уряд зміг вирішити проблему з місцевими радами чи облрадами, вважає Гончар: наприклад, на Полтавщині віддають ліцензії на видобуток не державним компаніям, а приватним.

А от у "рятувальні" заяви прем'єр-міністра Володимира Гройсмана про забезпечення себе власним газом і зниження цін на нього Гончар не вірить. Називає такі обіцянки передвиборчими гаслами. Адже ніщо не заважало уряду згадати про програму "20/20" не зараз, а ще в 2016 році. Тоді її вважали програмою корпоративного рівня, а зараз побачили у ній засіб для здобуття політичного капіталу.