Бойові роботи зможуть замінити людей на полі бою не раніше ніж за кілька десятиліть, розповів в інтервʼю 24 Каналу Юрій Гуменчук, керівник оборонної компанії Trident Group та співзасновник R&D Center Winstars. Сучасне поле бою занадто хаотичне для поточного рівня роботизації.
Читайте також Бойові роботи на полі бою і рої дронів: експерт розвінчав міфи про штучний інтелект на війні
Чому сучасні роботи – не повністю штучний інтелект?
Наявні роботи – наземні роботизовані платформи (UGV) – надзвичайно корисні, але це здебільшого телекеровані або напівавтономні системи, каже експерт. Серед їхніх завдань – логістика, евакуація поранених та рухомі турелі. І штучний інтелект в цих пристроях відповідає максимум за базову навігацію (об'їзд перешкод) або автозахоплення цілі оптикою, пояснює Гуменчук.
Водночас рішення про відкриття вогню або складне тактичне маневрування в руїнах – залишається за людиною за будь-яких обставин.
Людина на полі бою виконує куди складнішу функцію, ніж утримання автомата чи кулемета. Піхотинець є автономним центром ухвалення комплексних рішень, що діє в надскладних умовах із величезною кількістю непередбачуваних змінних, і вкрай часто мусить робити це без будь-якого зв'язку. Сучасний ШІ поки що навіть близько не підійшов до такого рівня адаптивності та розуміння контексту.
Що треба змінити?
Для того,щоб роботи дійсно стали заміняти людей у бойових діях, має зʼявитися значний прорив у трьох напрямках, вважає співрозмовник:
- енергоавтономність (ємність батарей);
- прохідність на складному рельєфі;
- створення сильного ШІ (AGI), здатного мислити нестандартно.
На думку Гуменчука, на це піде щонайменше 10 – 15 років.
Що відомо про НРК?
- Жінок у війську стає більше – раніше ми розповідали про 21-річну операторку наземного робота. Вона поділилася історією про те, як робот вивіз пораненого за 18 кілометрів із поля бою.
- Наземні роботизовані комплекси стають вагомою частиною української зброї та виконують логістичні, розвідувальні та бойові завдання.



