Чому в Кремлі не підтвердили обмін полоненими 16 квітня: несподівана версія ISW

Таке припущення зробили аналітики Інституту вивчення війни. Вони стверджують, ПВК "Вагнера" займалася обміном полонених незалежно від Міністерства оборони Росії.

Дивіться також Це – бомба, – звільнений український полонений скуштував паску і поділився емоціями

Про що може свідчити цей факт

16 квітня міноборони Росії не підтвердило обмін полоненими. Натомість власник ПВК "Вагнера" опублікував відео, на якому видно, як найманці готують українських військовополонених до обміну.

Відсутність підтвердження російського Міноборони в обміні може свідчити про те, що ПВК зберігає певний рівень автономії від російського оборонного відомства та змогла самостійно домовитися про обмін з урядом України.

Російські військові блогери розкритикували рішення Пригожина звільнити таку кількість українських військових напередодні передбачуваного широкомасштабного контрнаступу ЗСУ. Однак в ISW вважають, що таке рішення Пригожина свідчить про те, що обмін повернув високоцінних вагнерівців, яких він планує передислокувати на полі бою.

Кадиров відправляє звільнених чеченців на війну

Глава Чеченської республіки Рамзан Кадиров також прокоментував обмін полоненими 16 квітня. Він повідомив, що п'ятеро чеченців повернулися в рамках обміну полоненими, але він відмовився їх зустрічати після прибуття в Грозний.

Кадиров стверджував, що чеченські бойовики повинні підтвердити свою честь, повернувшись на передову. За словами тік-ток генерала, чеченці сприймають полон не як привід скласти зброю, а натомість як вимушену дію.

Ймовірно, Кадиров використовує обмін військовополоненими, щоб зміцнити власну репутацію здібного та жорстокого силовика.

Великодній обмін полоненими: що відомо

У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими зазначили, що з-поміж 130 повернених 16 квітня захисників 48 раніше вважалися зниклими безвісти. У частини бійців – поранення, численні контузії та втрачені кінцівки.

Зокрема, додому вдалося повернути двох рідних братів. Вони боронили Україну від окупантів поблизу Бахмута. Найстаршому зі звільнених оборонців – 58 років, а наймолодшому – 21.

Усі звільнені з російського полону захисники – рядові та сержанти. Більшість із них протистояли ворогові на Бахмутському та Соледарському напрямках. Також додому повернулися оборонці, які воювали на Запоріжжі, Херсонщині та Луганщині. Серед бійців:

• 92 – військовослужбовці Збройних Сил України,
• 20 – тероборонці,
• 11 – нацгвардійці,
• 3 – прикордонники,
• 2 – представники Військово-морських сил,
• 2 – співробітники Державної спеціальної служби транспорту.