Цього року все інакше: росіяни можуть забути про односторонні обстріли
- Росіяни намагаються посилити тиск на тил в Україні, але їх чекає дзеркальна відповідь.
- Українські спецслужби атакують нафтові об'єкти у Росії, то ж скоро росіянам доведеться бігати з каністрами.
Події останніх днів вказують: росіяни намагаються розмити межу між фронтом та тилом. Це не сильно відчувається у столиці, але тиск на регіони зріс. Вже є локальні проблеми з електрикою, періодично – з водою.
Ситуація кардинально змінилася
Удари по містах, особливо вдень (як у Харкові), спроби знищити енергетику – є зворотною стороною констатації: у вересні темп просування ворога знизився майже вдвічі. Повільніше у цьому році росіяни повзли лише у лютому – квітні. Тоді закінчився воєнний цикл, і окупанти здійснювали перегрупування сил. Про це пише Олексій Копитько, інформує 24 Канал.
Читайте також Російське командування "перемудрило": чи зірвуться плани на Лиманському напрямку
Проводити прямі паралелі я б тут не став, хоча розпочатий у травні "літньо-осінній" наступ уже точно перевалив за екватор. З огляду на те що російське командування ганяє по фронту підрозділи, щоб підвищити тиск на окремих ділянках, це маркер, що з резервами у них не дуже.
Додамо кілька фактів до основних тенденцій.
1. У ніч проти 30 вересня дрони ССО вразили у Криму РЛС до ЗРК С-400 "Тріумф". Це великий успіх. Без засобів виявлення ефективність комплексу різко падає. Це означає, що сюрпризи у Криму та на Кубані продовжаться.
2. 21 – 27 вересня у Росії на федеральній території "Сіріус" (Сочі, Адлер) відбувався щорічний форум "Мікроелектроніка" – головна галузева подія Росії. Виступав прем'єр Мішустін. Розповів, що особисто вождь доручив розширити та поглибити, тому будуть інвестовані "трильйони трильйонів" у виробництво російської мікроелектроніки, щоб все замінити імпортом. Учасники обговорили величезну кількість планів, хоча обличчя не у всіх були веселі. Може, передчували щось.
І справді. У ніч на 29 вересня ракети "Нептун" (ВМСУ) уразили одного з учасників форуму – завод "Електродеталь" у місті Карачев у Брянській області. Цей завод, серед іншого, виробляє електричні з'єднувачі для потреб ОПК та армії. Це важлива ланка, без якої той самий РЛС до С-400 не зробиш.
Жодних перспектив у цього підприємства у Брянській області немає. Його треба переносити за Урал. А це тягне за собою ланцюжок соціальних наслідків, витрат тощо.
3. 28 вересня у Бєлгороді настав локальний блекаут. Це сигнал, що росіяни можуть забути про односторонні обстріли. Цього року вже все інакше.
Вишенька на торті
4. Вранці 1 жовтня щось трапилося на Ярославському НПЗ. Це найбільший завод у центральній Росії. Там з невідомої причини виникла пожежа, яку загасили через 3,5 години. Атаку дронами російська влада заперечує. Тут є дещо цікаве.
Якщо подивитися на маршрут російської нафти та нафтопродуктів з Поволжя та Західного Сибіру до порту Приморськ на Балтиці, то добре видно, що Ярославль – це найважливіший вузол. Цю ниточку (умовно Башкортостан – Балтика) вже діставали на 4 ділянках:
- у порту Приморськ;
- на заводі "Киришинефтеоргсинтез";
- на заводі "Газпром-нафтохім Салават" (двічі),
- на НПС "Тіньговатове" (Чувашія).
Дістати Ярославль складно, потрібно прориватися через околиці Москви. Але тут щось сталося. Хочеться вірити, що це самі росіяни підпалили свій НПЗ, щоб швидше все закінчилося.
І вишенька на торті – цей маршрут почали діставати не лише на суші. Французи 27 вересня затримали танкер із російською нафтою, що йшов із Приморська до Індії під фальшивим прапором Беніну. Публічно не заперечують, що судно могло бути майданчиком для запуску дронів, які потім порушили авіасполучення в Данії. Несподівано виявилося, що можна затримувати танкери.
Учора ж невідомі дрони вразили НПС "Суходільна" у Ростовській області. У ЗМІ багато хто описав її як станцію на маршруті "Куйбишев – Лисичанськ" (що формально правда). Але тут важливе інше.
За останні кілька тижнів дрони СБУ, а потім і СБС кілька разів дотягувалися до НПС нафтопроводу "Куйбишев – Тихорецьк", щоб перекусити трубу, яка постачає на південні НПЗ та порти Чорного моря 40 мільйонів тонн нафти. Модернізація цієї труби закінчилася у 2022 році.
Але є ще одна труба "Куйбишев – Тихорецьк" з нафтою іншої якості, яка також йде для переробки на НПЗ півдня та в порт Новоросійська. У 2023 році уряд Росії дав завдання наростити потужність цього маршруту до 15 мільйонів тонн на рік. Так що добрі дрони торкнулися ще одного краника.
Отож, два головні маршрути російської нафти – на Балтику та у бік Чорного моря – під серйозним тиском. Враховуючи вкид, що Вашингтон "дозволив" бити вглиб Росії і забезпечить для цього розвідувальні дані, – легше Кремлю не буде.
Цікаво Росіяни вигадали, як захистити свої НПЗ: чи справді це допоможе від ударів дронами
5. Якщо вірити буржуазній пресі, близько 38% потужностей російської нафтопереробки зараз перебуває у тій чи іншій формі простою. Головна причина – "запровадження санкцій" різними структурами Сил оборони України. У нас уже миготіли посилання на публікації в британському таблоїді The Sun, де активність СБУ, ССО та інших хороших людей розцінюється як свого роду гейм-чейнджер.
Один із маркерів: Російський паливний союз, який представляє інтереси незалежних АЗС (60% російського ринку), 30 вересня направив віцепрем'єру Росії Олександру Новаку звернення з криками про допомогу. Бо поточна ситуація та тенденції – загрозливі. Одна із пропозицій: на тлі заборони експорту бензину заборонити ще й експорт дизеля. Про заходи, які російська влада вживає для забезпечення імпорту палива, вже багато хто написав.
Росіяни точно не сидітимуть склавши руки, у них поки що є ресурси. Але вектор цілком очевидний. Росія може створити Україні більше проблем у тилу, але дзеркально отримає у найболючішу точку. Україна страждатиме, але не впаде, а Росії доведеться довше вибиратися.
Тоді який сенс?
Жовтень буде цікавим з погляду динаміки суспільних настроїв у Росії. Дорогі росіяни побігають кілька місяців із каністрами. Може, хтось втомиться.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.