Яка компанія претендує на найбільшу газоносну ділянку в Чорному морі

Які газові родовища анексувала Росія?

Поблизу Одеси в Чорному морі розташоване Одеське газове родовище, за ним – Голіцинське і Штормове. До весни 2014 року його розробляло українське державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз".

Читайте також: "Газпром" заговорив про поставки дешевого газу в Україну: що на це кажуть у "Нафтогазі"

​Утім, у 2014 році Росія анексувала Крим і захопила 9 із 10 родовищ, на розробку яких отримав ліцензії український "Чорноморнафтогаз". Тепер їх контролює клон – "Черноморнефтегаз", зареєстрований за російським законодавством.

Росіяни захопили навіть ті об'єкти на шельфі, які розташовані ближче до материкової України, ніж до Криму.

Росія захопила 9 із 10 українських родовищ

​Колишній постійний представник президента України в АР Крим Борис Бабін пояснив: "на всіх установах "Чорноморнафтогазу", які знаходяться на шельфі Чорного моря, перебувають росіяни – як технічний персонал незаконного підприємства, що здійснює видобування, так і представники відповідних спецслужб і збройних сил Російської Федерації".

У квітні 2019 року український уряд, тимчасово втративши контроль над 90% освоєних родовищ у Чорному морі, оголосив конкурс на укладення угоди про розподіл вуглеводнів – тобто, нафти і газу. ​Їх пропонують знайти в Чорному морі, у межах ділянки "Дельфін" – і ділитися видобутим із державою. Угода передбачає, що така співпраця триватиме півстоліття.

Як Україна шукала компанію на ділянку газових родовищ?

Ділянка "Дельфін" – це майже 9,5 тисяч квадратних кілометрів моря. Вона більша ніж, наприклад, уся територія Республіки Кіпр.

Читайте також: "Нафтогаз" знизить ціни на газ: за червень вже прийдуть нові платіжки

У конкурсній документації, оприлюдненій Міністерством енергетики йдеться, що ресурсна база оцінюється у 286 мільйонів тонн умовного палива. А до потенційного інвестора були висунуті вимоги:

1. півтора мільярда гривень інвестицій на розвідку;
2. щонайменше 5 свердловин за перші п’ять років;
3. державна частка прибуткової продукції має становити не менше 11%.

Проте тут один неприємний нюанс, який вирішили приховати, – у межах ділянки захоплені українські газовидобувні об’єкти і озброєні росіяни на них.

Умови до потенційного інвестора

Експерти підтверджують, що запропонований урядом "Дельфін" справлді має значні запаси вуглеводнів. "«Шельф на сьогодні розвіданий менше, ніж на 3%. І можливість знайдення великих запасів нафти та газу там достатньо висока, – розповів директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко.

Коли буде відоме ім'я переможця? 12 червня 2019 року спливає відвіданий 60-денний термін для подачі заявок. Тоді відбудеться розкриття пропозицій міжвідомчою комісією з розподілу ресурсів, яку очолює міністр енергетики Ігор Насалик. Проте наразі невідомо, скільки надійшло заявок і наскільки великий інтерес до родовища. Але один претендент зайняв про активну позицію.

Хто може перемогти у конкурсі на ділянку з газовими родовищами?

Frontera Resources – це компанія з американським корінням, яка сама ж і ініціювала проведення конкурсу. Учасники ринку енергетики припускають, що саме під неї цей конкурс і організували нашвидкоруч. При цьому, аналіз діяльності цієї фірми викликає сумніви, що угода із нею буде оптимальним варіантом для української держави.

Читайте також: Олігархи України: як Коломойський заробляє на українцях

Саме Frontera Resources, не реалізувавши попередню ініціативу – виступила вже з новою: провести конкурс в Україні на розподіл газу і нафти з Чорного моря. І уряд такий конкурс оголосив.

Центральний офіс компанії знаходиться у Техасі. Однак, бізнес-інтереси Frontera переважно зосереджені у Грузії та Молдові. Дві ключові особи компанії – це Стів Нікандрос, почесний президент Frontera Resources, бізнесмен, колишній член міжнародної консультативної ради Atlantic Council. Та Заза Мамулаішвілі – співзасновник, член правління Frontera, бізнесмен грузинського походження.

Власники техаської компанії

Схоже, що Frontera Resources – потенційний фаворит вже українського конкурсу. Проте, вона не має досвіду і ресурсів, аби самостійно почати роботи на шельфі.

Чому ця компанія може принести Україні проблеми?

Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Роман Опімах пояснює відсутність необхідного досвіду імовірним посередництвом, яке здійснює компанія: "Наскільки я розумію, Frontera досить близько до компаній, які є певними посередниками. Тобто, вони беруть на себе ризик зробити таке пакетне рішення, вийти в якусь країну, домовитися про отримання певної ділянки".

Читайте також: Коломойський повернувся в Україну: що відомо про перші зустрічі олігарха

Він додав, що так вони обіцяють інвестувати в неї і проводити певну програму робіт, а потім, коли вони виграють, починають шукати компанію, яка може приєднатися до них і допомагати в реалізації цього процесу. Або просто продати цю ділянку комусь іншому.

Більше того – Frontera Resources є збитковою, судячи з її фінансового звіту за частину 2017 та 2018 років. На прохання журналістів "Схем" його також проаналізував інвестбанкір і керуючий партнер Capital Times Ерік Найман. Каже – фірма "хронічно" збиткова.

Вона хронічно збиткова. Їм не вдається заробляти гроші. При чому вони так проїдають капітал, якого не так вже й багато. У них дефіцит власного капіталу. Мінус 37 мільйонів доларів власний капітал і збитки щорічні генеруються в районі – по кілька мільйонів доларів на рік,
– проаналізував Найман.

Чому компанія зацікавилася Україною?