Задля того, щоб отримати нагороду, дівчина і прибула до Москви. Одеський рейс приземлився в Домодєдово приблизно за 20 хвилин до вибуху. Ганна подзвонила організаторам конкурсу і сказала, що вже в Москві. Потім перестала відповідати на дзвінки. За десять хвилин до вибуху розмовляли з Ганною і її родичі.
“Вона прилетіла, подзвонила до чоловіка – сказала, я прилетіла – чекаю таксі. А коли трапилася трагедія – почали їй дзвонити – відповіді не було”, - каже свекор Ганни Володимир Машутін.
А вже за півгодини родичам зателефонували з номера Ганни. Невідомий чоловік повідомив - дівчина загинула.
“Сину подзвонили з ї телефону, сказали, що загинула там. Він зібрався вранці летіи – але погода не позволила, і поїхав в Київ з матір’ю”, - каже свекор Ганни Володимир Машутін.
Одним з перших з творчістю загиблої Ганни познайомився відомий одеський журналіст Олександр Галяс. Згадує - вперше талановиту дівчину нагородили на конкурсі журналістів ще в 1998 році. Тоді Ганні було всього 16 років.
“Це був червень 98-го - Аня була наймолодшою учасницею, але виглядала чудово – претендувала на перше місце. В кінцевому результаті зайняла друге місце – але отримала приз глядацьких симпатій – можливість стрибнути з парашутом. Вони стрибнула, а потім принесла замітку до нас в газету про те, як вони стрибнула з парашутом”, - каже одеській журналіст Олександр Галяс.
Колеги-літератори та журналісти зібралися у Всесвітньому клубі одеситів для того, щоб ще раз згадати Ганну та її творчість.
“Немає слів, я тільки плачу цілий день. Це жахливо, коли помирають такі молоді та талановиті люди”, - каже подруга Ганни Ольга Ільницька.
Талановита дівчина стала популярною і в Росїї. ЇЇ п'єса “Где-то и около” в 2009 році підкорила московський театр “Практика”. В рідній Україні вона так і не набула популярності. Неймовірно, але Ганна нібито передчувала свою смерть. За місяць до трагедії в Домодєдово у своєму блозі вона написала - "Мені здається, в мене залишилось зовсім мало часу". Поховають Ганну в Одесі.