З дотриманням українських традицій: у Харкові "одружилися" активістка та бійчиня ЗСУ

В українському законодавстві поки не передбачена можливість укладення шлюбів чи цивільних партнерств між сторонами одностатевих пар. Однак Аліна та Станіслава вирішили часу не гаяти та на власному досвіді продемонструвати, наскільки відповідна ініціатива є важливою.

Дивіться також Побиття трансгендерної військової у Львові: вже відреагував омбудсмен

"Одруження" жінок

Зауважимо, що розпочалась весільна церемонія біля будівлі РАЦСу та вулиці Сумській у Харкові. Наречених, згідно з традиційним українським обрядом, обсипали вівсом, пшеницею, рисом, гречкою, цукерками, пелюстками, монетами, а також фотографували з гостями.

Аліна та Станіслава рушили прогулюватися містом. Невіддільною частиною стало кидання букетів. Також молоді прикріпили замок, який символізуватиме їхні міцні стосунки. А у майбутньому, можливо, і офіційний шлюб,
– написали у Kharkiv Pride.

Окрім того, там повідомили, що:

• Аліна Шевченко – військова-капітанка, офіцерка штабу бригади від 2015 року; спершу була мобілізована, а пізніше підписала контракт; у ЗСУ знають про її сексуальну орієнтацію та про заручини з партнеркою.
• Станіслава Петлиця – харківська активістка, яка займається захистом прав жінок та ЛГБТК+ людей.

Весільна церемонія військової та активістки у Харкові / Фото Kharkiv Pride  

Зверніть увагу! Як пишуть активісти, 1 червня Європейський суд з прав людини визнав, що Україна порушує права одностатевих пар. Власне, відсутність в Україні законодавчого регулювання одностатевих відносин є порушенням статті 8 та 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Цивільні партнерства це важливо

У березні 2023 року у Верховну Раду внесли законопроєкт №9103. Він передбачає легалізацію цивільних партнерств між людьми з різними сексуальними орієнтаціями.

За словами активістів, це важливо, тому що наразі гомосексуальні люди не можуть:

• ухвалювати рішення за партнера в критичних для його життя ситуаціях, відвідувати у реанімації;
• виконувати "останню волю", розпоряджатися тілом після смерті;
• отримати право на утримання і догляд для непрацездатного партнера;
• отримувати лікарняні для догляду за хворим партнером;
• бути опікуном для недієздатного партнера;
• оформити спільне медичне страхування;
• спільно володіти майном;
• успадковувати майно за законом і отримувати пов'язані з цим податкові пільги (спадкування за заповітом – 5% податку, за законом – нульова ставка);
• бути похованим разом з партнером у родинній могилі;
• отримати пільговий кредит для сім'ї;
• отримати державну підтримку після загибелі партнера;
• дізнатися, якщо партнера поранили, захопили в полон або вбили.