Від рішень генпрокурора залежало багато, – у ЦПК сказали про роль Кравченка в "Карфагені"

Заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан, аналізуючи оприлюднені НАБУ плівки в межах справи "Карфаген", поділилася, що для неї ця історія була очікуваною, адже вона ретельно спостерігала за діяльністю генпрокурора Кравченка із самого початку його призначення.

Колцентри ділили на свої та чужі

Олені Щербан довелося бути адвокатом у справі детектива НАБУ Руслана Магомедрасулова, якого затримали, як вона нагадала, рік тому в межах спецоперації атаки на НАБУ та САП.

Вже тоді, побачивши матеріали цієї справи й щодо інших детективів, які підписував особисто Кравченко і які, з її слів, були сфальшовані (вона підкреслила, що це наразі підтверджується вироками судів, є виправданий свідок у справі Магомедрасулова, закрите кримінальне провадження щодо детектива НАБУ Гусарова), їй стало дещо зрозуміло.

Коли генпрокурор своєю рукою може підписувати сфальшовані документи, це може мати наслідком тільки катастрофу. І було питанням часу, коли це буде зафіксовано, задокументовано і коли доведеться розплачуватися і політично, і юридично за всі ці речі,
– наголосила Щербан.

Вона зауважила на тому, що неформально вся правнича спільнота України розуміла, що з колцентрами відбувається біда і є "кришування" з боку правоохоронної системи. Щербан розповіла, що багато серед її колег-адвокатів знають історії, коли відбувалися обшуки, після чого колцентр нібито розпускали, а через тиждень він повертається працювати в те саме приміщення без жодних проблем, і ніхто вже не мав до нього питань.

Було зрозуміло, що це все функціонує виключно завдяки тому, що має сприяння з боку правоохоронної системи. Офіс генпрокурора – це дуже зручна інституція, це головна інституція в правоохоронній системі та правосудді сьогодні. Від рішення прокурора в будь-якій справі, чи то слідство Служби безпеки, чи Нацполіції, БЕБ, ДБР, залежить фактично все у кримінальному провадженні,
– пояснила Щербан.

Офіс генпрокурора через свої адміністративні функції, повноваження з приходом Руслана Кравченка, як підкреслила заступниця виконавчого директора ЦПК, через нормативні накази, які обговорюються на оприлюднених плівках, систематизував моніторинг цих справ: поділили колцентри на свої та чужі, й, відповідно, почали атакувати чужі та покривати власні.

Я наголошу, що саме генеральний прокурор, який, ймовірніше, згадується як "шеф" Андрійович на вже озвучених плівках, підписував усі документи щодо тих наказів, щоб моніторити ці справи. Він підписував усі кадрові рішення в прокуратурі щодо осіб, яких Кропива просував на різні посади, тому що лояльні особи в системі прокуратури якраз сприяли тому, щоб ця система трималася й активно функціонувала,
– озвучила Щербан.

Вона нагадала, що конкурси на адміністративні посади були скасовані на законодавчому рівні якраз, коли Руслан Кравченко прийшов на свою позицію разом з тим законом, яким забирали незалежність НАБУ та САП, прибрали й конкурси в Офісі генпрокурора. І після того, зі слів Щербан, почалися масові призначення на керівні посади в прокуратурі своїх людей.

Слідство сьогодні не має достатньо доказів, але очевидно, що докази є щодо генпрокурора, адже Вищий антикорупційний суд надав ухвалу, він не Печерський, просто так без підстав не дав би дозвіл обшукувати генерального прокурора як вдома, так і в його кабінеті. Тобто були дуже серйозні підстави. Те, що наразі недостатньо доказів для підозри, можливо, це питання часу, побачимо,
– підсумувала Щербан.

Відставка генпрокурора не розв'язує системної проблеми

Заступниця виконавчого директора ЦПК зауважила на важливому, на її погляд, аспекті в цій історії. Сьогоднішня відставка Кравченка глобально не розв'язує жодним чином проблему й оцю політизацію, лояльність в системі прокуратури.

Це треба вирішувати глобальними законодавчими змінами та врешті-решт з передбаченням конкурсу на посаду генерального прокурора, так, як це відбувається сьогодні в антикорупційних органах,
– переконана Щербан.

Повна версія інтерв'ю з Оленою Щербан: дивіться відео