Що справді змусить Кремль зупинити війну
Звісно, для цього потрібний відповідний "інструментарій". Зазвичай, це саме те, що називають узагальнено, – стратегічним озброєнням. Про це пише Костянтин Машовець, передає 24 Канал.
Дивіться також Він не думає, а діє: The Guardian розкрив, як український силовик став нічним жахом для Путіна
Росія, у цьому сенсі дотепер вважалася принаймні саме такою державою. Тобто здатною проєктувати свою силу (волю) у будь-якому куточку населеного (чи ненаселеного) світу. Бо, очевидно, володіє усім комплексом такого роду озброєння (ядерна зброя + її носії, здатні діяти на стратегічні/глобальні відстані). Це перше...
Друге…
Зазвичай, коли питають, що саме може примусити Кремль припинити ведення війни (у цьому випадку йдеться про конвенціональну широкомасштабну війну із сусідньою країною), то чимала кількість експертів не знаходить одностайної чи логічної відповіді на такого роду питання.
Варіанти та способи висуваються у цьому контексті найрізноманітніші – від "виснаження людських ресурсів", до "технологічного" чи "фінансово-економічного колапсу". Й насправді все це, але виключно частково, справді має сенс та раціональність…
Але, на мою цілком суб'єктивну думку, найефективнішим і більш-менш швидким способом примусити Кремль "закінчити війну", звісно, у його розумовій парадигмі, є поява цілком реальної перспективи втратити внаслідок продовження війни (причому з будь-яким кінцевим "формальним" її результатом) статусу наддержави чи навіть можливості претендувати на нього.
Саме це, й ніщо інше, може примусити Кремль врешті-решт "забути" про своє бажання когось і якось захоплювати та "приєднувати", відновлювати "совок" чи якось ще реалізовувати цей свій статус на практиці.
Коли в Кремлі усвідомлять, що всі ці "захоплення" можуть призвести до втрати можливості й надалі "проєктувати силу на глобальному (стратегічному) рівні", саме тоді й настане "момент істини".
Будь-які втрати – у людях, у конвенційних озброєннях, будь-які "труднощі життя і побуту населення" – звісно, відіграють певну роль у цьому. Але вирішальною, як на мене, може бути винятково перспектива втратити можливість "диктувати свою непохитну волю всьому світовій спільноті" (кажучи словами "дикого прапора" з російського ж фільму ДМБ).
Третє...
Саме у цьому сенсі роль та місце так званого стратегічного озброєння, яким володіє Росія, важко переоцінити. Очевидно, що поява реальної перспективи зменшення можливості країни-агресора володіти та користуватися цією зброєю повною мірою, причому саме внаслідок ведення та продовження конвенціональної війни із сусідньою країною, цілком можливо може призвести до появи перед Кремлем певної дилеми:
- або продовжувати війну й постати надалі перед перспективою отримати суттєве зменшення свого військового стратегічного потенціалу;
- або припинити її на тих чи інших умовах, й зберегти його на рівні, який би дозволяв би й надалі вважатися наддержавою.
Четверте…
Після всього вище сказаного рекомендую моїм читачам звернути увагу на дві речі й подумати над їх справжнім сенсом та змістом:
- "Павутиння" від СБУ (значення її результатів саме в цьому контексті)
- Слова голови ГУР генерала Буданова (на які взагалі мало хто звернув увагу), сказані ним під час одного зі своїх інтерв'ю про те, що "якщо Росія не припинить війну у 2025-му році, то у наступному 2026-му вона перестане бути наддержавою".
Окрім того, суто у військовому плані головним змістом діяльності СОУ у поточному році й на найближчий час є прагнення провести успішну саме Стратегічну Оборонну операцію (що апріорі передбачає, по суті, виснаження людських, технічних, технологічних та фінансово-економічних ресурсів нашого противника).
Подумайте також над тим, чи може бути справжньою ціллю війни з боку України саме позбавлення Росії статусу наддержави як такого й кому ще це вигідно у світі, окрім України...?
Я розумію, що моя версія ну занадто "конспірологічна", ба більше, може мати чимало похибок та припущень... Але, як на мене, я цілком допускаю її, як дуже ймовірний елемент поточної стратегії ведення війни з боку України (й не тільки).