Коли минулого тижня угорський прем'єр Віктор Орбан раптово прибув до Києва, 24 Канал окреслив дві основних цілі його візиту. Нині ситуація прояснилась, а план виявився значно амбітнішим. Тепер у ньому фігурує не лише один Путін, а також Сі та Трамп.
2 липня Орбан вперше за 12 років побував у Києві. Тут він поводив себе спокійно та був дуже приязним і улесливим.
Головним меседжем візиту гостя з Будапешту стало дуже обережне прохання до Зеленського капітулювати, тобто "припинити стріляти", а також цілком адекватне та публічне визнання Орбаном того факту, що Україна цього робити не стане.
Яка справжня мета візитів угорського прем'єра до Путіна, Сі та в США – читайте в матеріалі.
Читайте також Орбан у Китаї зустрівся із Сі Цзіньпіном
Чому Орбан позиціонує себе, як представника інтересів ЄС
Причинами такої поведінки в Києві видавався той старанно ізольований ведмежий кут, куди загнали Орбана євробюрократи зі своїми правилами та вимогами поводитися по-людськи та по-європейськи. Утім, доволі швидко з'ясувалося, що ізоляція ця лише часткова.
Такі метаморфози суттєво збільшують вплив і авторитет Орбана (а також ставлять під питання факт "нормалізації" Марін Ле Пен, але це тема для окремої статті). Все це дає йому право говорити не від імені ЄС, але хоча б від його частини. Цей аргумент Орбан та його оточення активно використовували вже під час наступного візиту 5 липня (тоді ж права партія VOX оголосила про вихід з ЕСR) до Москви. Також раптового і неанонсованого.
Факт, що Орбан прибув до столиці держави-агресора після початку угорського головування в ЄС, усіляко підкреслювали як в Офісі угорського автократа (обов’язковий хештег угорського головування в ЄС #HU24EU), так і в Москві. Путін особисто про це сказав декілька разів, натякаючи, що з таким "представником Європи" може мати справу, не те, що з попередниками – Макроном і Шольцом.
У самому ЄС це викликало гнів та різкий осуд.
Орбан у Москві:
Перші особи ЄС (Жозеп Боррель, Шарль Мішель та фон дер Ляєн), а також деякі лідери євпропейських держав відверто засудили Орбана та його мандрівку до Росії, підкресливши, що той не може презентувати в Кремлі ЄС.
Натомість сам Орбан робив геть протилежне і буде робити надалі.
Для Європи мир – це найважливіше. Зараз ми не можемо почуватися в безпеці, ми бачимо картини руйнування і страждань. Наше економічне зростання сповільнюється. Але мир не настане сам по собі, заради нього потрібно працювати. Я хотів почути думку пана Путіна з трьох важливих питань – припинення вогню, мирних переговорів і стану справ у Європі після війни – і я її почув. Дякую йому за чесну бесіду. Я зрозумів, що позиції сторін дуже далекі одна від одної, і потрібно дуже багато кроків, щоб наблизитися до завершення війни. Але найважливіший крок ми зробили – встановили контакт. Я й надалі працюватиму в цьому напрямку,
– Орбан приміряє на себе роль "голосу Європи".
Ніякої конкретики в "мирних переговорах" Орбана
У Москві зустрічали Орбана, немов Тейлор Свіфт, але видимих результатів це не принесло. Орбан констатував, що позиції України та Росії далекі, Путін повторив стару маячню, яку всі чули вже багато разів. Також Путін і Орбан три години говорили сам на сам, але наразі зміст розмови невідомий.
Цікаво, що 4 липня Путін перед журналістами в Астані заявляв, що Росія не зупинить вогонь до початку переговорів (те, про що просив Орбан Зеленського), а вже на зустрічі з Орбаном звинуватив Київ у саботажі дипломатії. Така дивна логіка.
Нам не можна допустити, щоб противник скористався припиненням вогню, щоб доозброїтися, доукомплектувати за допомогою насильницької мобілізації свою армію,
– Путін, 4 липня в Астані.
Важливо, що ми продовжуємо діалог. Я неодноразово говорив, що ми відкриті для дипломатичного врегулювання, але в Києві не бажають розв'язувати питання в такий спосіб. Спонсори намагаються використовувати Україну як таран у протистоянні з Росією. Здається, Київ не готовий відмовитися від ведення війни до переможного кінця. Думаю, що припиняти бойові дії там не хочуть ще й тому, що тоді доведеться скасувати воєнний стан і провести вибори. А шанси перемогти у нинішніх правителів, які втратили легітимність, нульові. Росія виступає за повне завершення конфлікту, наші умови було викладено. Ми вдячні пану Орбану за візит і сприймаємо це як спробу відновити діалог,
– Путін, 5 липня Москві.
Якщо відкинути версію Кирила Буданова про існування Путіна-удмурта та "Бенкетного", то такі діаметрально протилежні заяви свідчать, що ніякої конкретики у "мирних переговорах" просто наразі не існує, тому російський президент відбуває черговий стендап.
Це підтвердила й реакція Києва, де зазначили, що ніяких "мирних переговорів" за спиною України бути не може. Утім, Орбан продовжив створювати "картинку", а також почав агресивно відповідати критикам з ЄС і НАТО, чого з ним давненько не було.
Досвід Угорщини показує, що коли військовий альянс змінює фокус з уникнення конфлікту на його пошук, він купує собі квиток до поразки,
– Орбан на сторінках NewsWeek у статті власного авторства жорстко критикує генсека НАТО Столтенберга та весь альянс, членом якого є також і сама Угорщина.
Наступним пунктом турне Орбана стала Шуша. У Нагірному Карабасі відбувся саміт лідерів тюркських держав. Так, мадяри вважають себе не лише угро-фінами, але й тюрками. До речі, захід проходив без головного тюрка – той у Берліні дивився, як Туреччина програє Нідерландам на Євро-2024.
За відсутності Ердогана саміт більш був схожий та легку сієсту, принаймні, для Орбана, оскільки він готувався до геополітики.
Для чого Орбан поїхав у Китай
Вже 8 липня угорський прем’єр зустрічався з китайським лідером Сі Цзіньпіном у межах його "мирної місії 3.0" (так турне у соцмережі Х назвав він сам).
"Миротворець" Орбан у Пекіні:
Китай – ключова держава у створенні умов для встановлення миру у війні між Росією та Україною. Ось чому я приїхав на зустріч із головою Сі Цзіньпіном до Пекіна лише через два місяці після його офіційного візиту до Будапешта... Ми дуже цінуємо вашу мирну ініціативу щодо конфлікту в сусіда Угорщини. Для угорців дуже важливо, що Китай закликає до миру в усьому світі,
– Орбан про свій візит до Китаю та зустріч з Сі.
Зустріч із китайським лідером проходила за зачиненими дверима й наразі є лише деякі заяви. Їхня суть – лише "вода", без жодної конкретики. Заяви про спільний погляд і його просування – беззмістовні. У самому Китаї це добре розуміють і навіть вже не намагаються якось "розкручувати" власний мирний план. Нагадаємо, що минулого року Китай носився з "Мирним планом Сі" як з писаною торбою, а нині навіть не згадує про нього ані на саміті ШОС, ані будь-де.
Наразі Китай, схоже, більше переймається війною в Палестині, а про Україну нібито й забув.
Зверніть увагу на лого угорського головування в ЄС та фото з соцмережі Х від Орбана
Як Орбан підіграє поверненню Трампа в крісло президента США
Але для чого тоді Орбан все це робить? Відповідь проста – це піар. Точніше – для Дональда Трампа (не дивно, що після Сі угорський лідер завітає й до США). Саме він є чи не єдиним глядачем цієї величезної вистави. Солістом виступає його персональний друг Орбан. Нині угорський прем'єр набрав солідності, при цьому Київ, Москва та Пекін виступили декораціями, а місцеві лідери – VIP-масовкою.
До теми Росія вдарила по дитячій лікарні "Охматдит"
Китай тут відіграє роль доброго старця, який вміє давати мудрі поради, Росія – агресивного феодала (в день зустрічі Орбана та Сі росіяни обстріляли балістичними ракетами дитячу лікарню "Охматдит" у Києві), Україні ж відвели роль жертви, яка продовжує спротив, але змушена зазнавати страшних втрат. Орбан же виступив хвацьким трикстером, який нібито може знайти спільну мову з усіма, а ще – раптово отримав велику підтримку (в Європі) і тепер лише чекає ще одного мудреця, який припинить все "за 24 години".
Це ще наразі не "договірняк за спиною України", але вже приготування до нього, принаймні, готовий сценарій.
Але є одне важливе зауваження – як і в будь-якого піару, за бравадою Орбана насправді не стоїть нічого. Він просто "посланець", який у реальності не має жодних повноважень. Нині він торгує не своїм головуванням в ЄС та ф'ючерсами від потенційної перемоги Трампа в США. Не даремно ж Орбан казав, що в найближчі пів року всі будуть шоковані від його дипломатії (це якраз горизонт виборів та інавгурації президента США). Але ж варто розуміти, що це нині голий король або просто бульбашка.
Як і до етнічних угорців на Закарпатті, ніякого жалю до нещасних жертв агресії в Орбана немає, в його соцмережах ви не знайдете співчуттів жертвам російських обстрілів 8 липня в Києві чи Кривому Розі. Як і попередніх російських воєнних злочинів.
Орбан шукає лише політичної вигоди для самого себе й нині грає у великого геополітика світового рівня.
Так, він знаходить підтримку своїх бажань у Москві та Пекіні. Натомість Європа, яка думала, що знайшла протиотруту від Орбана, схоже, помилилась – цинічний трикстер її знову переграв буквально за 8 днів свого "головування в ЄС". І буде робити це й далі, оскільки залишається троянським конем як у НАТО, так і в Євросоюзі.
Можливе повернення до влади Трампа зробить його ще сильнішим. Для Європи це погані новини, а для України – жахливі, нас хочуть поставити "перед фактом". Нині "вісь зла" зробила свій хід, як відповідатимуть їхні противники та наші союзники – черговим занепокоєнням?