Що за закон приготував Китай для Гонконгу, чи є це порушенням міжнародного права та чи будуть чинити спротив демократичні сили? Про це – далі у статті 24 каналу.
Зверніть увагу Китай обмежив автономію Гонконгу: ухвалено скандальний закон про нацбезпеку
Новий закон для Гонконгу
Остаточний текст закону "про безпеку Гонконгу" буде оголошено після того, як Пекін за нього проголосує у червні.
Однак, загальний сенс відомий вже зараз
- У Гонконзі Китай зможе створити підконтрольні служби безпеки;
- Громадян Гонконгу зможуть депортувати на материк, якщо йдеться про національну безпеку;
- Китайські спецслужби зможуть чинити тиск на іноземні інституції та "агентів" у Гонконзі, внаслідок чого вони можуть припинити свою діяльність;
- Заходи проти організаторів та учасників масових заворушень можуть стати ще жорсткішими.
Оскільки в контексті світової політики такі поняття як "безпека", "агенти" та "масові заворушення" є доволі відносними, стає зрозуміло, що прийняття цього закону – це чергова спроба "затягнути паски" та збільшити вплив на демократичну систему Гонконгу.
Нові заворушення у Гонконзі / Фото picture-alliance
Велика Британія передала Гонконг Китаю за умови, якщо діятиме принцип "одна країна – дві системи". Тобто Гонконг де-факто став частиною Китаю, однак з розширеною автономією. Згідно з договором, соціалістичний Китай не має права втручатись у внутрішню політику демократичного Гонконгу.
Минулого року поразкою завершилась спроба Китаю прийняти закон про екстрадицію, який дозволив би Пекіну відправляти та судити громадян Гонконгу, яких вони вважають злочинцями. Вже тоді мільйони людей вважали це наступом на демократію та початком репресій. Тепер, дивлячись на положення нового закону, стає зрозуміло, що рік тому була лише верхівка айсбергу.
Окремо лояльна до комуністичної партії адміністрація мегаполісу вирішила прийняти закон про покарання за знущання з комуністичної символіки. Людина, яка порушить норми, ризикує опинитися за ґратами на 3 роки. Це ще більше обурило активістів і призвело до масових протестів.
Час для прийняття закону обрали не випадково. У світі панує пандемія COVID-19, а отже усюди діють заборони на масові збори та мітинги. Саме мітинги та акції протесту є зараз головною та єдиною зброєю Гонконгу проти прокитайської адміністрації міста.
Закон приймають за 3 місяці до парламентських виборів. На хвилі протестних настроїв та окремих досягнень активістів, демократичні сили мають високу підтримку. Поразка прокитайських сил на виборах може серйозно вдарити по адміністрації міста.
Позиція Китаю та її противники
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявив, що гонконзькі акції протестів під час обмежувальних заходів та карантину є черговим підтвердженням того, що новий закон треба ухвалити якомога скоріше. У Китаї закон розглядають суто як такий, що відновить правопорядок та запобігатиме гонконзькому сепаратизму.
У Гонконзі працює безліч міжнародних неурядових організацій, тому особливу увагу Пекін фокусує на зовнішній загрозі. У грудні минулого року генсек Китаю Сі Цзіньпін заявив, що "партія не терпітиме втручання зовнішніх сил", маючи на увазі країни з демократичного табору та їхній вплив на Гонконг, Тайвань та інші уразливі регіони.
У Пекіні апелюють до 23 статті Конституції Гонконгу, згідно з якою влада міста має сама забезпечувати безпекові заходи, які мають унеможливити зазіхання на єдність Китаю.
Глава адміністрації Гонконгу Керрі Лем переконує, що основні демократичні цінності, такі як верховенство закону, незалежність судової влади, різні права та свободи будуть збережені після прийняття закону.
Силовики розганяють мітингарів перцевим спреєм / Фото Getty images
Однак, громадяни Гонконгу не надто в це вірять.
Глава українського "Free Hong Kong Center" Артур Харитонов, який тримає зв’язок з місцевими активістами, вважає, що фактично дії Китаю є порушенням міжнародних угод, адже новий закон ліквідує гонконзьку демократію і право.
"Номінально все буде без змін, однак жодна акція з критикою уряду або Комуністичної партії стане неможливою. Гонконг ризикує стати китайським до 2047 року. Порушення міжнародного права полягає в тому, що Китай гарантував повну автономність Гонконгу та збереження британського права до 2047 року. Натомість країна порушує Основний закон Гонконгу, що де-факто є гібридною анексією", – сказав Харитонов у коментарі 24 каналу.
До речі Гонконг більше не має автономії від Китаю, – Помпео
Також він зазначив, що жорстка міжнародна політика Китаю обумовлена бажанням відволікти увагу від соціально-економічних проблем, які, зокрема, спричинені коронавірусною кризою. Мова йде про створення образу зовнішнього ворога.
Китай на 27 років раніше запланованого перетворить Гонконг на черговий комуністичний мегаполіс, а китайські громадяни вірно служитимуть Компартії, яка веде боротьбу з імперіалістами: США, Канадою, Японією, ЄС, Австралією та Новою Зеландією. Фактично, з моменту прийняття закону "Про національну безпеку" розпочнеться Друга холодна війна. І якщо Гонконг стане другим Кримом, то наступним кроком буде другий Донбас, – тобто Тайвань,
– зазначив Харитонов.
Нова холодна війна
Тема Тайваню дійсно нещодавно актуалізувалась у китайському інфопросторі і її можна розглядати як частину ситуації з Гонконгом. Китайські радикали все частіше виявляють бажання силового захоплення острову. Минулого року генсек Китаю Сі Цзіньпін заявив, що не може обіцяти відмовитись від ідеї силового повернення Тайваню.
Острів Тайвань фактично став незалежним з 1949 року, коли там оселилися залишки армії Гоміндану – партії, яка програла комуністам у громадянській війні.
Після того, як у 2020 році на Тайвані пройшли чергові демократичні вибори, президент США Дональд Трамп вперше за декілька десятиліть привітав главу держави Цай Інвень, назвавши її президентом. Це обурило Китай, адже вони вважають Тайвань своєю територією і не визнають там жодної влади, окрім своєї.
Сполучені Штати також планують надавати економічну та воєнну підтримку Тайваню. Зокрема, США хочуть продати країні 18 торпед MK-48 Mod6 AT на суму 180 мільйонів доларів. Влада Китаю звинуватила Трампа у провокуванні "холодної війни". У відповідь Китай розпочав великі військові навчання біля острова.
Генсек Китаю Сі Цзіньпін не виключає силового повернення Тайваню / Фото з відкритих джерел
Влада Тайваню ж відкрито заявляє, що буде всіляко підтримувати гонконзьких протестувальників.
Конфронтація між США та Китаєм обумовлена не лише загостренням у Гонконзі та Тайвані. Країни активно конкурують ще з 2018 року, коли між ними розпочалась торгова війна.
Потім, у 2020 році, світ спіткала пандемія коронавірусу. Під час пандемії Трамп припустився низки помилок та не зміг підготувати країну до масштабної епідемії й вчасно ввести карантин.
Китай також не залишився без гріхів. Наприклад, є теорія про походження вірусу з Уханської лабораторії та факти приховування інформації про епідемію на початкових етапах.
Трамп перед осінніми виборами прагне відбілити себе та перекласти провину на Пекін. Китай же має на меті виправдатись перед світом за свої "гріхи" та відповісти Сполученим Штатам на звинувачення (справедливі чи ні – покаже час).
Отже, тема Гонконгу дуже влучно вписується у загальне протистояння США та Китаю, яке деякі вже встигли охрестити "новою холодною війною" або війною соціалістичної та демократичної систем.
Санкції США
Держсекретар Сполучених Штатів Майк Помпео констатував, що Китай порушив міжнародні домовленості і що Гонконг де-факто вже не є автономною територією. Політик дав зрозуміти, що у випадку наступу на демократичну систему Гонконгу США позбавлять місто спеціального торгового статусу. Це – удар нижче поясу для Китаю.
Річ у тім, що Гонконг – це перевалочний пункт для іноземного капіталу. 60% зовнішніх прямих інвестицій і понад 70% залученого в Китай капіталу проходить через Гонконг, адже там є усі умови для ведення бізнесу: незалежні суди, вільний ринок, економічна стабільність. Гонконг неодноразово визнавався найбільш вільною економікою у світі. Саме тому Сполучені Штати так тримаються за автономний статус міста, бо там їхній капітал, не кажучи вже про ідеологічні фактори.
Понівечення демократичної системи не тільки погіршить бізнес-клімат, але й дасть змогу Китаю тиснути на іноземні компанії. У такому випадку США може закрити це "вікно" для інвестицій зовні та цим сильно вдарити по економіці Китаю.
Рекомендуємо США йдуть на конфлікт із Китаєм: погрожують санкціями за Гонконг, сварять за "Чорнобиль"
Також у Конгресі США нещодавно запропонували законопроєкт, за яким автономний від Китаю Тибет буде визнаватись Штатами як незалежна держава. І це не останній уразливий регіон Китаю, адже є ще Макао (який також має функціонувати за принципом "одна країна – дві системи) та уйгурський автономний регіон, де живуть мусульмани.
Щодо останнього питань особливо багато. Члени міжнародних організацій та журналісти вже багато років підозрюють, що Пекін збудував там концтабори "перевиховання" для мусульман.
Як чинитимуть опір гонконгці?
Минулого року протестувальники змогли вивести на вулиці проти закону про екстрадицію майже два мільйони людей. Кожного дня поліція намагалася придушити протест, використовуючи сльозогінний газ, кийки та гумові кулі. Однак, гонконгці швидко адаптувались та продовжували виходити на вулиці аж поки глава адміністрації Керрі Лем не відмовилась від ідеї впровадження закону.
Більше Китай готовий душити протести: що змінить для Гонконгу скандальний закон
У 2019 році на вулиці Гонконгу вийшло майже 2 мільйони людей проти екстрадиції / Фото ANSA
Тоді мітингарям вдалося це зробити не тільки завдяки масовості. Наприклад, гонконзькі суди здебільшого були незалежними, тому лідерам протестів було легше відбиватись від сфабрикованих справ. Активісти мали потужну юридичну підтримку, яку надавали професійні юристи з багатьох лояльних організацій. Це давало їм змогу перебувати на свободі та продовжувати боротьбу.
Також на руку активістам зіграла їхня тактика "Be Water", яка передбачає протести по всьому місту, а не концентрацію в центрі (як це було на Євромайдані). Силовики фізично не могли боротися зі спалахами протестів, які іноді відбувались навіть у корпусах університетів.
Глава Free Hong Kong Center Артур Харитонов у коментарі 24 каналу зазначив, що після подій річної давності Пекін встиг збільшити тиск на протестувальників.
"Понад 15 топдемократів зараз під переслідуванням: у СІЗО, під домашнім арештом або вийшли під заставу. Щодо всіх відкриті кримінальні провадження з можливістю позбавлення волі на великий термін. Батько гонконзької демократії, Мартін Лі, також під санкціями: саме про нього говорив принц Чарльз. У 1997 році він сказав, що сподівається, що Мартін Лі ніколи не буде заарештований за політичну діяльність. Однак, це сталося у 2020 році", – сказав Харитонов 24 каналу.
З його слів, із судами зараз теж не все так просто. Велика ймовірність, що справи лідерів протесту зможуть потрапити до "потрібного" судді, який винесе потрібний китайській владі вирок. Тим не менш Харитонов зазначає, що протестний потенціал нікуди не зник, а просто чекає свого часу.
Після 28 травня у Гонконгу буде близько 1,5 місяця для останньої битви. Саме в липні закон має набути сили у повній мірі,
– підсумував він.
У випадку нових протестів силовикам можуть розв’язати руки два вагомих фактори. Це – порушення протестувальниками заздалегідь введеного режиму самоізоляції та ідентифікація гонконгців як "злочинців" та "сепаратистів" на фоні прийняття нового закону та жорсткої політики влади.
Про свою відданість китайській владі вже заявили військові з гарнізону в Гонконзі. За потреби, генсек Сі Цзіньпін може за лічені години вивести на вулиці міста 10-12 тисяч військових для придушення протестів.
Мітинг китайського гарнізону в Гонконзі за підтримку нового закону про безпеку / Фото Financial Times
Утім, тактика протестувальників не стала менш ефективною, а люди й надалі налаштовані на боротьбу. Тільки на останні декілька днів на вулиці вийшли тисячі людей. Силовики затримали понад 300 протестувальників. У хід як завжди йдуть кийки та сльозогінний газ. Поліція стягнула багато техніки.
Не дивлячись на все, гонконгці мають намір продовжувати боротьбу. Усі розуміють, що цим законом на карту поставлено дуже багато.