Як починався Ваш бізнес, і якщо озирнутися на пройдений шлях – чи сталося так, як було задумано?
Свій бізнес я почав у 18 років. І це навіть не бізнес був, треба було просто заробити грошей. Ще під час навчання в інституті почав з банального – влаштувався робітником в експериментальний цех із виробництва фарб. Пропрацював там тиждень як робітник. Побачив, що, продаючи фарби, можна заробити набагато більше. Тому спробував торгувати. Почало виходити. Це був 94 рік, не було ні рекламних журналів і газет, просто нічого не було. Ходив вулицями і думав, хто б купив фарби. Думаю, ці складні умови роботи розвинули в мені мислення, яке і зараз допомагає в бізнесі.
Через кілька років я вже займався декількома напрямками: торгівля фарбами, пожежне обладнання, цінні папери, металопрокат, бензин. За всім цим "потягнулися" і труднощі – з людьми, з грошима, з органами перевірки. У якийсь момент я зрозумів, що все вхопити не вийде, і необхідно сконцентруватися на тому, що приємно розвивати. Оскільки починав з фарб, зробив вибір на їхню користь, розуміючи, що в цьому бізнесі я сильніший. Все інше вимагало або великих зв'язків, або грошового капіталу.
Отже, я сфокусувався на фарбах. Мені подобається бачити, що те, що я роблю, приносить користь і радість людям. А фарби – вони ж яскраві. З 1995 року я очолював власну компанію, яка займалася торгівлею фарбами, а з 1998 року у нас з'явився бренд Kompozit. Тільки з 2001 року ми самі почали виробляти фарбу, до цього нам її інші виробляли, на аутсорсингу. І ось вже упродовж 17 років ми виробники.
Чи вважаєте себе "першопрохідцем" у своїй справі? У чому саме і чому?
Коли почали займатися виробництвом, завдання стояло таке – у продукті повинна бути родзинка. У будь-якому бізнесі і товарі повинні бути свої цінності. У цьому питанні Kompozit є інноваційною компанією. Ми весь час щось придумували першими: зробили сніжно-білу фарбу, яка дійсно сніжно-біла! Ми перші в Україні почали застосовувати літографовані банки, це друк на металі, першими застосували євро-тару для промислової упаковки фарб – це євро-відра по 20 літрів. До цього всі фасували у бочки або в так звані "барабани". Сьогодні у нас теж є низка унікальних продуктів, а також продуктів, які ми першими випустили.
Якщо порівнювати вартість наших фарб з іншими українськими, то ми найдорожчі. Але за якістю нас можна порівняти тільки з висококласними зарубіжними брендами – в порівнянні з останніми ми недорогі якраз. Висока якість дозволила нам вийти на міжнародні ринки. Хоча, сталося це зовсім недавно. У європейців – інше мислення, у них свої цінності, і вони дуже підтримують локальних виробників. Але якщо якась компанія вже спрацювалася з ними, вони не будуть змінювати партнера. Запорука нашого успіху – стабільність – у продажах, постачанні, якості. Це європейським партнерам дуже підходить. Тому, думаю, все у нас буде добре.
За 17 років розвитку компанії не виникало бажання зайнятися чимось кардинально іншим? З огляду на те, що Ви і раніше пробували себе в різних сферах.
Я і зараз займаюся кількома напрямками, хоча основний бізнес – лакофарбовий. Тут питання в чому. Для багатьох бізнес – це гра, для когось – основа життя. Я свій бізнес дуже люблю, але все повинно бути гармонійно. Треба приділяти час і родині, і захопленням, тоді це відбивається на комплексних результатах. Якщо бути сильно азартним у бізнесі, то потрібно постійно кудись бігти, більше всіх заробляти, поглинати інших. У таких ситуаціях часто втрачається сама якість товарів і послуг, які ти створюєш. Метою стає не продукт, а гроші. Я вважаю, що це провальна філософія. Потрібно фокусуватися на головних цінностях. Тоді й можна досягти максимальної ефективності. Наприклад, найкращі виробники вин в Італії – маленькі сімейні виноробні, найкращі виробники сирів у Франції – невеликі фермерські господарства.
Фарба як хімічний продукт за умов грамотної постановки завдання може бути перетворена з сімейного у великий бізнес. Це складно, адже цей бізнес – прерогатива найбільших світових компаній. Але ми не боїмося, йдемо вперед, створюємо свої цінності і переваги.
