Думки аналітиків щодо падіння рубля розділилися – одні певні, що кумулятивний ефект від західних санкцій нарешті почав досягати свого піку, а інші навпаки запевняють, що Росія змогла адаптуватися до санкцій. Журналіст 24 Каналу Олексій Печій розповідає про дилему, яка постала перед Путіним через обвал рубля.

Дивіться також Складний вибір для Кремля: чи реально зупинити обвал рубля

Рубль у трійці найслабших валют світу: як Кремль рятує ситуацію

Провідні фінансові ЗМІ, зокрема Bloomberg чи FT, активно обговорюють різке падіння російського рубля і вплив такого падіння на російську економіку.

9 серпня російський рубль увійшов до трійки найслабших валют світу. Аналітики підрахували, що за сім місяців цього року рубль втратив відносно долара 57%.

Вже 12 серпня рубль обвалився до 100 одиниць за долар. Більше падіння було зафіксовано тільки в березні 2022 року, коли російський рубль впав до позначки 107 рублів за долар. Але на цьому все не зупинилося і падіння продовжилося.

Цікаво, що Кремль намагався якось завадити цьому. Зокрема, після того, як російський рубль обвалився до позначки 100 одиниць за долар, російська економіка спробувала завдати удару у відповідь по долару.

Центробанк Росії підвищив облікову ставку майже в півтора раза – до 12%. Саме від цієї ставки залежить, під який відсоток потім всі беруть кредити, видається іпотека та кредитується бізнес.

Це, на думку Кремля, мало б стабілізувати ринок. Але важливо, що такий захід діяв недовго і зміг пом'якшити курс лише на кілька рублів і на короткий проміжок часу.

Важливо розуміти, що підвищення облікової ставки, яке за задумом Кремля має зупинити, або зменшити інфляцію, одночасно значно ускладнює ведення бізнесу. Тобто, це може мати зворотний ефект і призводить до спаду економіки Росії.

Кремль тисне на бізнес через падіння рубля

На цьому тиск Кремля на бізнес в Росії не завершився. Це означає, що Росія починає закопуватися у спробах втримати ситуацію.

Видання Bloomberg стверджує, що російська влада намагається натиснути на експортерів, щоб переконати їх відмовитися від більшої частини своїх іноземних доходів для стабілізації рубля.

Напередодні Путін провів зустріч із вищими посадовими особами, аби розробити неформальні заходи контролю за рухом капіталу.

Керівні принципи для великих експортерів готуються для окремих компаній і виходитимуть за межі обов'язкового продажу іноземної виручки, включаючи перекази у твердій валюті, такі як виплата дивідендів та кредити.

Відомо, що Путін провів зустріч із головою центрального банку Ельвірою Набіулліною та міністром фінансів Росії Антоном Силуановим.

На цій зустрічі фактично й було вирішено, що великі експортери мають фактично звітувати перед урядом Росії про рух своїх капіталів. Це створює умови, коли твої ж гроші непідвладні тобі. І цікаво, що в цій ситуації Росії не допомогли навіть ціни на нафту.

Щодо спроби Кремля змусити експортерів залишати більше валютної виручки в Росії для стабілізації курсу рубля, то тут є певні нюанси.

За даними ж Центробанку Росії, російські експортери вже продають на внутрішньому ринку понад 80% своєї виручки. Ба більше, у липні Набіулліна заявила, що Банк Росії уважно стежить за продажем іноземної валюти від експортерів і нібито лише 1% їх доходів залишається за межами країни. Тобто, фактично вже ні звідки качати ту саму валюту.

Росія наближається до економічної кризи через санкції

Щодо того, як саме впливатиме обвал рубля на російську економіку в майбутньому, то тут думки західних аналітиків дещо різняться.

Наприклад, видання The Washington Post запевняє, що Путіну тепер доведеться обирати між продовженням кривавої війни проти України та порятунком власної економіки.

Аналітик Даніел Флетлі пов'язує падіння рубля із західними санкціями. Зокрема, він згадує, що в перші місяці запровадження санкцій минулого року виникло відчуття, що санкції можуть спричинити негайну економічну кризу в Росії та швидке припинення війни. Але, на жаль, цього не сталося.

Та аналітик певен, що насправді довготривалі санкції, включаючи обмеження на основний російський імпорт, матимуть кумулятивний ефект, зрештою змусивши Путіна обирати між продовженням війни та порятунком своєї економіки.

Відповідно ослаблення рубля є однією з ознак триваючого стресу для російської економіки і наближення її краху.

  • Варто зазначити, що станом на сьогодні лише США ввели санкції проти понад 3600 осіб, організацій, суден і літаків з Росії. Об’єктами санкцій США стали 10 найбільших російських банків, військові виробники та урядові лідери, включаючи самого диктатора Путіна.
  • Кількість санкцій з боку ЄС перевищила 1800. Окрім того, є інші країни, які приєдналися до санкцій – Швейцарія, Канада, Велика Британія та Австралія.
  • Наймасштабніші санкції, звісно, включають блокування західними урядами близько 300 мільярдів доларів активів російського Центрального банку, які зберігаються за кордоном, і запровадження стелі ціни на російську нафту на рівні 60 доларів за барель.
  • Існують також обмеження на експорт технологій, які використовуються у військових цілях, а також персональні санкції.
  • Який ефект мали всі ці санкції? Звісно, падіння російської економіки, на жаль, не відбулося. Проте, починаючи з цього року економіка Росії стрімко пішла вниз.

Путін готувався до санкційного удару, але помилився у розрахунках

Водночас аналітики додають, що Росія мала можливість підготуватися до санкційного удару, адже вже переживала такий у 2014 році.

Зокрема, Путін все ж накопичив запас грошей у так званому Фонді національного добробуту. Але, схоже, розрахунок все ж був на швидку війну.

І наразі той самий фонд вже не рятує економіку Росії. Звісно, Росії допомагає все ж і те, що низка країн продовжують торгувати з нею.

Адже, коли продажі сирої нафти з Росії до Європи впали, Індія та Китай підхопили ці запаси. Туреччина, Китай, Казахстан і Об'єднані Арабські Емірати постачають Росії технології, які тепер не доступні із Заходу.

Виходом з цієї ситуації було б запровадження так званих вторинних санкцій щодо третіх сторін, наприклад, Китаю, Туреччини чи Індії. Але поки що Захід здебільшого лише попереджає про це.

Росії не допомогла ні нафта, ні газ

Втім, вплив на російську економіку санкцій все ж помітний. І нинішній курс рубля тому доказ. У цьому випадку не допомогли навіть ціни на нафту.

У липні Росії вдалося отримати рекордний за 8 місяців прибуток від експорту нафти – 15,3 мільярда доларів. Це пов'язано з тим, що російська нафта перевищила ціновий ліміт у 60 доларів, встановлений країнами G7, і минулого місяця її вартість склала понад 64 долари за барель.

Втім, все ж окремі аналітики закликають не поспішати з висновками і навпаки додають, що в той час, як західні країни втрачали так званий рівень багатства, Росія його збільшила у 2022 році.

Як пише Business Insider, загальне багатство Росії минулого року збільшилося на 600 мільярдів доларів. Також збільшилася і кількість російських мільйонерів приблизно на 56 тисяч.

Водночас торік США та Європа навпаки втрачали рівень багатства. І тут ключову роль все ще відіграє саме нафта та газ.

Однак аналітики додають, що Росія не зовсім та країна, де за рівнем багатства найбагатших можна визначати загальний рівень добробуту. Крім того, попри такі цифри, економіка Росії все ж загально втрачає свої позиції.