За законопроєкт проголосувало 358 депутатів, проти — 234. Про це повідомляє The Guardian.

Варто знати: Два сценарія після Брекситу: чи є загроза розпаду Великобританії

Що буде далі із законом про Brexit і які зміни внесено

Законопроєкт ухвалили у другому читанні. Далі його обговорять у профільному комітеті, а згодом проголосують ще раз із внесеними поправками в палаті.

Потім законопроєкт має розглянути верхня палата — Палата громад, після чого його має затвердити королева Великої Британії аби він набув чинності.

Борис Джонсон забрав із законопроєкту важливі пункти:

  • усі пункти, які передбачають нагляд за виконанням угоди з боку парламенту;
  • усі згадки парламенту як учасника процесу як такого;
  • усі положення, що дають можливість продовжити перехідний економічний період (під час якого Британія і ЄС повинні будуть узгодити умови взаємної торгівлі) далі 2020 року;
  • пункти, які пропонували уряду співпрацювати з ЄС з питань захисту прав робітників після Brexit;
  • пункти, які давали парламенту можливість стверджувати основні аргументи Британії на переговорах з Євросоюзом під час перехідного періоду після 31 січня 2020 року;
  • пункти, згідно з якими Велика Британія зобов'язалася допомагати у возз'єднанні дітей-біженців у ЄС з їхніми сім'ями у Сполученому Королівстві;
  • положення, які дозволяли парламенту дебатувати з питань Brexit і усіх суміжних з ним питань. Тепер дебати фактично заборонені до березня 2021 року.

Законопроєкт про Brexit не є тотожним угоді про вихід із ЄС, яку 17 жовтня уклали Велика Британія та ЄС. Він затверджує погоджену дату виходу Великої Британії з ЄС — 31 січня 2020 року та встановлює 11-місячний перехідний період, під час якого сторони мають укласти нову торговельну угоду.

Оскільки Brexit означає автоматичне скасування всіх норм права ЄС, міністри британського уряду отримують розширені повноваження, аби в прискореному порядку заповнювати відповідні законодавчі прогалини.

Що відомо про вибори у Великій Британії?Консервативна партія прем'єра Великої Британії Бориса Джонсона за результатами виборів отримала більшість у британському парламенті. Лідер лейбористів Джеремі Корбін вже заявив, що не поведе партію на наступні вибори.

Прем'єр-міністр Британії Борис Джонсон ініціював проведення дострокових парламентських виборів через постійні зволікання з виходом з Європейського Союзу.

У випадку перемоги він обіцяв провести Brexit до 1 січня 2020 року.