До 2022 року такі служби були у ліченій кількості бригад. Однією з перших почала діяти служба в полку "Азов". Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Читайте також Коли "патріоти" бояться пікселя: правда, яку не хочуть чути ухилянти

Уже з початком повномасштабної війни все більше частин почали запускати в себе патронатки, зокрема, 93 ОМБр "Холодний Яр", 47 ОМБр "Маґура", "Кревні" в ССО та інші. Іноді їх створення ставало можливим завдяки ініціативності окремих військових, які розуміли гостру потребу в підтримці людей. Часом їм доводилось переконувати своє командування в такій необхідності, і не завжди вони знаходили порозуміння.

У серпні 2024 року Кабмін ухвалив постанову, яка запроваджує служби супроводу в усіх військових частинах Сил оборони. Це серйозний крок для системного розгортання служб в масштабах всієї армії. Чому так важливо було "легалізувати" служби й запустити процеси із їх розгортанням, а в майбутньому виділенням окремого штату – розповідаю далі.

Нестача людей та сотні запитів щодня

Хто і чим має займатися в службах супроводу бригад, тепер прописано на рівні нормативно-правових актів, але їхній функціонал також залежить і від того, як побудовані процеси у військові частині та яке навантаження лягає на плечі працівників служб.

З аналізу роботи патронатних служби, який "Принцип" зробив у квітні цього року, кількість запитів, яку щодня отримують служби – дуже висока. Допомога пораненим і супровід родин загиблих є одними з найчастіших звернень: від 100 до 300 за день. Процеси та механізми опрацювання таких запитів в службах вже більш-менш відпрацьовані.

Натомість запити щодо зниклих безвісти опрацьовувати складніше. У підтримці родин таких бійців патронатні служби зіштовхуються з браком правдивої інформації від відповідних структур, які займаються пошуком.

У результаті це створює важкі умови для комунікації з рідними, які часто не розуміють процедур та юридичних нюансів і перебувають у важкому емоційному стані.

Складними є також запити, пов'язані з пошуком та супроводом звільнених з полону. Тут часто бракує інформації про обставини зникнення або взяття в полон та місце перебування таких бійців. Для родин наявність служби супроводу є надзвичайно важливою, бо вони не залишаються в інформаційному вакуумі й можуть отримувати підтримку, хоча б тримаючи постійний контакт зі службою.

патронатні служби
Запити, з якими звертаються у патронатні служби / Інфографіку надала авторка

На що спиратись тим службам, які тільки починають свій шлях

Для першопрохідців серед патронаток одним із найбільших викликів був і залишається брак людей в команді й відповідно величезне навантаження, адже часто люди поєднують цю роботу з іншими своїми обов'язками на службі.

Запуск та розбудову патронатної служби також ускладнювала відсутність спеціалізованого навчання – переважно вони вибудовували процеси спираючись на власний досвід, а також на курси від "Янголів Азову".

Розуміння державою важливості роботи служб супроводу на рівні армії стало можливим зокрема завдяки титанічній праці перших патронатних служб, які адвокатували це питання. Водночас завдяки їхньому пройденому шляху іншим службам, які тільки будуть розгортатися, тепер є на що спиратися. Ми разом з цими патронатними службами, Центральним Управлінням цивільно-військового співробітництва ГШ ЗСУ та іншими організаціями розробили практичний посібник.

Це дороговказ, який полегшить життя бригадам, бо створений на основі найкращих практик служб, які вже успішно функціонують. У ньому дуже детально описано, як організувати роботу команди та як працювати з бійцями і їхніми родинами у чотирьох можливих сценаріях – поранення, полон, загибель та зникнення безвісти.

До кожного сценарію є практичні схеми, на яких описаний шлях людини, завдання, які стоять перед службою та іншими підрозділами на кожному з етапів, перелік необхідних документів, взаємодія з зовнішніми органами, а також роз'яснення про виплати та грошове забезпечення. Нижче можна побачити приклад такої схеми для сценарію "Поранення".

як діяти у випадку поранення
Як патронатна служба діє у випадку поранення бійця / Інфографіку надала авторка

Окремий важливий блок в посібнику – можливі виклики на різних етапах шляху. Команди нових служб супроводу можуть заздалегідь до них підготуватися і за можливості попередити ці проблеми.

Також ми описали кращі практики патронатних служб. Наприклад, деякі з них збирають фото татуювань і шрамів на випадок потреби впізнання або ж створюють спільноти підтримки для родин загиблих військових. Це можливість для новостворених служб перейняти досвід, перевірений на практиці.

Додатково також раджу службам користуватися й іншими ресурсами, де зібрана корисна юридична та медична інформація:

Що далі?

Тепер є відповідна постанова, а також затверджена Головнокомандувачем ЗСУ Концепція впровадження соціального супроводу військовослужбовців та членів їхніх сімей. До останньої входить зокрема підготовка нових фахівців, реформа штату, впровадження інноваційних систем для супроводу військових. Й ці зміни, коли вони будуть впроваджені, запустять реальне розгортання служби у військах.

Дуже важливо, щоб ця запланована робота відбулася: щоб була реформа штату, аби розвантажити роботу служб, які завалені сотнями запитів. Важливо організовувати системні навчання команд та залучати до нього людей, які пройшли власний шлях запуску та організації роботи служб і мають, чим поділитися.