Павло Розенко: Не можна ділити пенсіонерів на сорти!

Нещодавно ви повідомили, що дефіцит Пенсійного фонду становить аж 80 мільярдів гривень...

В цей важкий час у багатьох українців виникає запитання: чим обумовлені пенсійні обмеження, які були запроваджені? Ми пояснюємо, що зараз в умовах економічної кризи в Пенсійному фонді — я не говорю, що це дефіцит — не вистачає близько 80 мільярдів гривень на виплату тих мізерних пенсій, які є в Україні. Тобто доходи фонду на сьогоднішній день на 80 мільярдів менше, ніж видатки, які він здійснює. І без допомоги держави, без державних дотацій Пенсійний фонд самостійно як фінансова інституція вижити не зможе. Кожного року, і цього теж, в державному бюджеті є рядок "Фінансування Пенсійного фонду", і значиться 80 мільярдів, щоб закрити цю діру. Ця сума є проблемною — ми її закриваємо через бюджет. Але всі бачать, що кошти виплачуються вчасно, в повному обсязі і без затримок.

Турбує сам стан фінансової системи, бо замість того, щоб ці гроші йшли на розвиток економіки, вкладались в інвестування, в державні проекти розвитку — вони фактично проїдаються.

І як вирішити цю проблему?

По-перше, держава повинна дуже сильно працювати над зростанням доходів Пенсійного фонду. Дохідна база фонду може збільшуватись за рахунок зростання економіки та детінізації заробітних плат. На цьому ми зараз робимо основний акцент.

Ви вважаєте, що зараз реально детінізувати заробітну плату? І скільки часу знадобиться, щоб за цей рахунок накопичити кошти для пенсійних виплат?

Зараз за один день чи один місяць детінізувати зарплату зрозуміло не можна. Тому що детінізація – це не лише зниження тиску на фонд оплати праці. (А це те, що зробила Верховна Рада, коли прийняла закон про зменшення ставки ЄСВ). Це комплексне питання. Бізнес повинен ожити, отримати можливість спокійно працювати. Для цього потрібно провести дерегуляцію економічної діяльності, бо бізнес сьогодні зарегульований різними законами, обмежувальними актами, ліцензіями, сертифікатами, законодавчими "пастками", які стримують його розвиток.

По-друге, потрібно також позбавити бізнес від занадто контролюючого тиску від фіскальних органів. Перевірки — це біда нашої системи. Треба просто дати можливість працювати.

І третє — необхідно надати бізнесу доступ до фінансових ресурсів. Не тільки до кредитів банківської системи, але і до державних коштів через прозорі правила та тендерні процедури. Зараз це відбувається в багатьох міністерствах, в тому числі Міністерстві соціальної політики, через перехід на електронні закупівлі. І четверте, реформування судової системи, бо, скажемо так, саме суди є основою для прийняття рішення щодо рейдерського захоплення бізнесу. Тому це питання комплексне — в одній сфері його не вирішити. Але ми рухаємось у цьому напрямку. І думаю, що в цьому році ми побачимо перші кроки щодо легалізації заробітних плат.

Читайте також: Розенко заявив, що очікувати підвищення пенсій не варто

Ви говорили, що при зарплаті у 3,5 тисячі гривень людина отримуватиме пенсію в 1,5 тисячі? Що треба зробити, щоб в майбутньому отримувати більшу пенсію? Оскільки не в усіх населених пунктах є можливість отримувати більшу заробітну плату.

Так, є такі розрахунки. Але чітко треба розуміти, що зростання зарплати залежить від розвитку економічної діяльності, від детінізації заробітних плат. У нас маленькі заробітні плати лише формально. 50% людей за різними опитуваннями чесно говорять про те, що отримують заробітну плату в конверті. Мінімальну зарплату вони отримують легально, а іншу частину, очевидно, в конверті. Тому після легалізації зарплати ми побачимо зовсім інші цифри. Але, безумовно, і просто збільшення зарплати повинно відбуватись. Це не простий економічний процес, але держава стимулюватиме його. І в нас зафіксовано, що в грудні на 13% зросте мінімальна заробітна плата, тобто підвищаться відповідні стандарти, і це призведе до збільшення зарплат в економіці.

Але це ж збільшення тільки на 100 гривень …

100 гривень — це до мінімальної заробітної плати, а при нарахуванні виходять більші суми. Знов таки, коли два роки не збільшували зарплати, то навіть ці 13% — це, в принципі, крок у правильному напрямі. Але не можна говорити про те, що економіка падає, а зарплати можуть зростати — це не нормально.

Друге питання, це пенсійна система. Сьогодні її треба рихтувати, і дуже серйозно. Коли ми говоримо про 80 мільярдів дефіциту Пенсійного фонду, це ще раз підтверджує, що в межах солідарної пенсійної системи ми не протягнемо. Вона вичерпала себе. Тому треба використовувати інші механізми. Ми розробили законопроект (він зараз проходить через експертне обговорення і Кабмін), згідно якого будемо запускати повноцінну трьохступеневу систему. Там буде присутня солідарна частина, накопичувальна система страхування та недержавна система страхування.

А як це буде реалізовуватись? Якщо накопичувальний фонд повинна створити держава, то ось недержавних фондів майже немає…

Фондів немає, бо система не працює. Формально вони існують, але до них залучено лише 4% працюючих людей. Це мізер. Очевидно, що з введенням обов’язкової накопичувальної системи буде розвиток і фондового ринку, і розвиток недержавних пенсійних фондів. Також треба розуміти, якщо другий накопичувальний рівень буде обов’язковим, то третій рівень недержавного пенсійного страхування буде добровільним. Тобто людина, маючи вільні кошти, може добровільно приймати рішення про додаткове внесення в недержавні пенсійні фонди.

Читайте також: Прожитковий мінімум українця перетнув поріг бідності

Це не обов’язків рівень, але він дасть економіці додатковий зріст. В чому позитив накопичувальної системи і недержавних фондів — гроші не проїдаються, а йдуть в оборот в економіку. Це "довгі гроші", бо на момент старту накопичувальної системи і до виходу людей на пенсію пройде 15-20 років. А у держави буде час використовувати ці гроші, поки їх не вилучать назад.

А який відсоток потрібно відкладати від зарплати, щоб стати забезпеченим пенсіонером? Чи в проекті закону вказані якісь цифри?

Розрахунки безумовно є. Ця система в повному обсязі повинна запрацювати в 2017 році. Але говорити про цифри в 2015-му, коли економіка України падає, не можна. Головне прийняти політичне рішення та відповідний закон найближчим часом. Зафіксувати дату запуску накопичувальної системи. 2016 рік присвятити запуску професійної системи — це частина накопичувальної системи — обкатати її, і бути впевненим, що накопичувальна система діє в повному обсязі.

Нова система передбачає єдиний принцип нарахування пенсій. Як саме пенсії будуть розраховуватись?

Єдині методи — це принцип, який зафіксований в коаліційній угоді та програмі Кабміну. Він передбачає, що не може бути двох різних систем розрахунку — для звичайних людей та спеціальних категорій. Не можна ділити пенсіонерів на сорти через те, що вони працювали на різних посадах і спеціальностях. Ми вже за цей короткий час зробили серйозну роботу — суттєво зменшили базу нарахування спецпенсій. Але все таки пенсійна несправедливість зберігається, тому ми пропонуємо єдиний принцип нарахування пенсій для всіх.

З 1 квітня було зменшено пенсії працюючим пенсіонерам, з 1 червня – пенсіонерів позбавлять спецпенсій? Ви підрахували скільки видатків зекономить Пенсійний фонд, та куди підуть ці гроші?

У нас розрахунок, що це буде 2,5-3 мільярди гривень. Кажу ще раз, що можна працювати над детінізацією економіки, над підвищенням зарплат, але треба слідкувати і за видатками Пенсійного фонду і їх скороченням. Це було не просте рішення, але найбільше ми обмежили в правах абсолютно небідні категорії пенсіонерів (держслужбовці, судді, народні депутати та члени Кабміну). Ми не просто їм зменшили пенсію, ми поставили їх перед вибором: або пенсія, або заробітна плата. Так це серйозне обмеження. Для інших категорій громадян ми ввели 15% зменшення. Але це стосується тільки для тих пенсіонерів, у кого пенсія вища 1432 гривень — півтора прожиткового мінімуму.

Це важкі рішення. Але ми сподіваємось, що вони тимчасові і будуть в цей непростий період до кінця 2015 року. Далі є сподівання, що військова ситуація стабілізується, економіка запрацює, і в наступному році нам не доведеться продовжити цей закон.

А зекономлені мільярди куди підуть? На збільшення загальних пенсій?

Не можна сказати, куди вони підуть. Ці гроші залишаться в пенсійному фонді. І тим самим на цю суму зменшаться видатки пенсійному фонду з Держбюджету. Гроші можна буде направити тим же військовим чи на інші соціальні програми.