Це цілком природно для так званої "політики мобілізації доходів", що проголошена урядом у Національній стратегії доходів до 2030 року, але досить небезпечно в умовах надскладного, роздутого, нестабільного та недружнього до бізнесу податкового законодавства, яке, скоріше за все, не здатне продукувати навіть помірного економічного відновлення. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

До теми Підприємці бойкотують запровадження ПДВ для ФОПів: що вони вимагають

Водночас саме систематичний та адекватний (як через інфляцію, так і з метою підтримки економічної активності) перегляд порогових значень, після досягнення яких бізнес очікують більш обтяжливі процедури контролю та звітності, може стати чутливою допомогою, особливо мікробізнесу та стартапам, з боку держави. Це, по-перше, досить звичайна, але ефективна світова практика. По-друге, не є формою податкової преференції, тобто не дратуватиме "боргових жандармів" (міжнародні організації донори).

Про які пороги ми говоримо, чому вони важливі та як їх треба модернізувати?

Поріг реєстрації платником ПДВ

Зауважу, що поріг реєстрації ПДВ (VAT registration threshold) – гранична сума доходу, досягнувши якої бізнес повинен зареєструватися платником податку.

Щорічно в середньому 5 – 6 країн у світі підіймають поріг реєстрації, звільняючи від тягаря адміністрування податку десятки тисяч малих компаній, стартапів та підприємців. Останні приклади:

  • Польща у травні 2025 року анонсувала підняття порогу з 200 до 240 тисяч злотих (що становить 2,8 мільйона гривень);
  • Словаччина у квітні 2024 року прийняла Закон № 102, яким встановила поріг у 62 500 євро (3,1 мільйона гривень);
  • дещо раніше це зробили в Італії, піднявши поріг реєстрації до 85 000 євро (4,22 мільйона гривень);
  • Латвія – до 50 000 євро;
  • Велика Британія з 1 квітня 2024 року підняла поріг до 90 000 фунтів стерлінгів (5,08 мільйона гривень, максимум у Європі).

До речі, наразі у ЄС не існує єдиного обов'язкового розміру порогу реєстрації, зокрема й у профільній 112 Директиві ЄС. При цьому, з 1 січня 2025 року у ЄС пропонують малому бізнесу окрему схему зі сплати ПДВ (VAT scheme for Small Businesses, див. Council Directive 2020/285), яка дозволяє:

  • встановити національний поріг реєстрації платником ПДВ на рівні 85 000 євро на рік (4,22 мільйона гривень), який є дозволеним максимумом;
  • не обкладати ПДВ малий бізнес, який має щорічний обсяг постачання в межах ЄС до 100 000 євро (4,97 мільйона гривень);
  • держави-члени ЄС можуть звільнити малий бізнес від певних або всіх закордонних ПДВ-процедур, пов'язаних з ідентифікацією, виставленням рахунків, бухгалтерським обліком та декларуванням.

З урахуванням зазначеного, досить розумним та необхідним кроком для України стане підняття порогу реєстрації платником ПДВ до 3 – 5 мільйонів гривень, замість 1 мільйона, який діє майже 11 років.

Це звільнило б більшість платників єдиного податку від необхідності наймати ПДВ-бухгалтера та знайомитись з принадами раптових блокувань податкових накладних та позаплановими перевірками з відшкодування ПДВ.

Пороги з метою контролю трансфертного ціноутворення ТЦУ (критерії для визнання операцій контрольованими)

До відома: господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника перевищує 150 мільйонів гривень, а обсяг операцій з кожним контрагентом-нерезидентом перевищує 10 мільйонів гривень за рік.

Прикладом осучаснення порогів ТЦУ є Данія, де з 2025 року поріг контрольованої операції становить 5 мільйонів крон (= 33,2 мільйона гривень, у нас – 10 мільйонів), а поріг річного обороту підвищено з 250 до 391 мільйона крон (2,6 мільярда гривень, у нас 150 мільйонів).

Слід зазначити, що українські ТЦУ-пороги вже оновлювалися, але майже 10 років тому. Останнє осучаснення відбулося у 2016 році Законом 1797 (відповідно з 5 до 10 мільйонів гривень, з 50 до 150 мільйонів гривень). Тому було б непогано їх підняти щонайменше у 2 рази: контрольована операція – 20 мільйонів замість 10 та річний оборот 300 мільйонів замість 150.

Такий крок дозволить звільнити від вартісних та обтяжливих процедур контролю до 1000 українських компаній, що активно просуваються закордоном.

Поріг річного обороту для малих платників податку на прибуток

До відома: платник податку на прибуток, у якого річний дохід (без урахування непрямих податків) за даними бухгалтерського обліку не перевищує 40 мільйонів гривень, має право скористатися спрощеним порядком визначення об'єкта оподаткування – без коригування фінансового результату на податкові різниці та застосування річного звітного періоду.

Безперечною перевагою зазначеного порогу є можливість для невеликої української компанії не застосовувати податкові різниці (які передбачають важкі коригування фінансового результату до оподаткування) та звітувати/сплачувати податок на прибуток підприємств раз на рік (замість чотирьох).

Апгрейд порогу також відбувся досить давно – у 2020 році його підняли з 20 мільйонів гривень до 40 мільйонів. Його збільшення до 80 або навіть 100 мільйонів гривень замість 40 мільйонів дозволить дихати вільніше тисячам компаній малого та середнього бізнесу.

Запропонований підхід дозволить Україні, не застосовуючи прямі податкові пільги чи звільнення, зробити економічне життя тисяч компаній та підприємців більш комфортним та впевненим. Ба більше, малий бізнес та спрощена система оподаткування – сьогодні єдина територія, де українці почувають себе в економічній безпеці.

Осучаснення порогових податкових значень дозволить розширити цей фіскальний притулок, створить середовище для започаткування громадянами, зокрема й переміщеними особами та тими, хто все ще бажає повернутися на батьківщину, свого власного бізнесу та стартапів.

Ми повинні змінюватися заради збереження (Едмунд Берк).