Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Передвісник ескалації на Донбасі: західні ЗМІ про вбивство Захарченка та його наслідки

      Як вбивство Захарченка вплине на перерозподіл сил на Донбасі?
      Як вбивство Захарченка вплине на перерозподіл сил на Донбасі? / Фото з відкритих мереж

      Ватажок бойовиків на Донеччині Олександр Захарченко 31 серпня загинув у результаті вибуху в кафе "Сєпар", розташованому недалеко від його офіційної резиденції в Донецьку. Разом із лідером проросійських бойовиків підірвався його особистий охоронець В'ячеслав Доценко із позивним "Слов'ян" та було поранено ще 11 сепаратистів. Новина сколихнула не лише українські і російські ЗМІ, а й західну пресу.

      Журналісти висунули декілька версій загибелі Захарченка та проаналізували, які наслідки ця подія може мати для і без того виснаженого війною Донбасу.

      Читайте також: Вбивство Олександра Захарченка: останні новини

      Обезголовлена "ДНР"

      Вбивство Олександра Захарченка є 12-м у серії вбивств сепаратистських воєначальників на Донбасі. La Stampa нагадує, що 42-річний Захарченко із 4 листопада 2014 року був ватажком самопроголошеної "ДНР". Спочатку він виконував там обов'язки "прем'єр-міністра", після того як у квітні того ж року командував сепаратистами, які брали участь у захопленні адміністрації в центрі Донецька. В лютому 2015 року брав участь у підписанні мирного плану врегулювання, узгодженого "нормандською четвіркою" (Росія, Франція, Німеччина та Україна).

      Як у статті для Московського центру Карнегі зазначає аналітик Костянтин Скоркін, за роки "правління" у "ДНР" Захарченко та його права рука Олександр Тимофєєв взяли під контроль всю нелегальну торгівлю вугіллям і металом, контрабанду та інші види діяльності, які сприяли швидкому збагаченню. Формування тіньового анклаву, справжньої піратської республіки на своєму кордоні вже не могло влаштовувати московських кураторів "ДНР". Тому нещодавно пішли чутки про те, що Захарченко та його команду можуть відсторонити від влади.

      За статтею 62 "конституції ДНР", у разі дострокового припинення повноважень глави "республіки" виконувачем його обов'язків стає перший "віце-прем'єр". Таким чином, наступником загиблого Захарченка став Дмитро Трапезніков, про якого відомо, що в "довоєнні роки" він був пов'язаний із бізнесом Ріната Ахметова працював менеджером у його футбольному клубі "Шахтар" і як представник місцевого самоврядування наглядав за будівництвом ахметівських спортивних об'єктів.


      "В.о. обов'язків" Захарченка став Дмитро Трапезніков

      Найімовірнішим претендентом на роль глави "ДНР" наразі є український колаборант, колишній офіцер СБУ Олександр Ходаковський, якого називали ставленником Ахметова і який був ключовим критиком та опонентом Захарченка, зауважує Скоркін.

      Новим главарем  
      Новим главарем "ДНР", на думку Скоркіна, може стати голова "служби безпеки" так званої "ДНР" Олександр Ходаковський

      Натомість журналіст Independent Олівер Керролл називає інше ім'я – Дениса Пушиліна, який є "головою народної ради ДНР". Наближений до Ахметова Пушилін є представником сепаратистів на переговорах у Мінську. "Про нього відомо, що він відкритіший до російської позиції щодо повернення сепаратистських республік в Україну як її автономних складових частин",  пояснює Керролл.

      Пушилін на відміну від Захарченка підтримував кремлівський варіант
      Пушилін, на відміну від Захарченка, підтримує кремлівський варіант "реінтеграції" Донбасу

      Читайте також: Чому Кремль був дуже незадоволений Захарченком

      Версії вбивства Захарченка

      Сепаратисти "ДНР" відразу назвали вибух терактом і почали шукати його "українських виконавців". МЗС Росії також переконане, що за вбивством Захарченка стоїть Київ. Однак Washington Examiner називає ці версії найменш імовірними та описує ще дві, які, на думку автора статті, є набагато правдоподібнішими.

      Згідно з першою версією, яку наводить видання, за цим стоїть російський уряд. Так, лідери самопроголошених республік на Донбасі або слідують наказам із Москви, або стають жертвами "чисток", пояснює газета. 

      Зацікавленість Росії в загибелі Захарченка, можливо, пояснюється його неврівноваженим характером, зарозумілістю і не особливо видатним інтелектом. Росіянам подобаються люди, яких вони можуть контролювати, але які ще й виконують покладені на них функції. Цілком можливо, що Захарченко зайшов занадто далеко за межі того, що є "зоною комфорту" Кремля, і почав створювати йому проблеми. А Росія, як відомо, без вагань знищує своїх противників в Україні, а також невинних людей в будь-яких кількостях, 
      – зауважує автор матеріалу Том Роган.

      Не виключено також, що Захарченко став мішенню для інших впливових угруповань, що діють на Донбасі, продовжує журналіст. Оскільки Донбас давно вважається центром організованої злочинності, цілком можливо, що Захарченка вбили тому, що інші захотіли володіти фінансовими потоками у "ДНР". Або ж він міг стати черговою жертвою боротьби за владу між "ДНР" та "ЛНР", аналогічним "дітищем" сепаратистів, припускає журналіст.

      "Поза всяким сумнівом, напруженість на сході України зростає. Ескалація боротьби між підтримуваними Росією зацікавленими угрупованнями і урядом країни стає все більш імовірною. І цілком можливо, що загибель Захарченка є передвісником такого розвитку подій", – робить висновок Роган.

      Читайте також: "Зміна гравців": хто та для чого міг організувати вбивство Захарченка

      "Вибори є, і виборів немає"

      Вищезгаданий Скоркін зауважує, що в листопаді 2018 року мав закінчитися термін повноважень Захарченка, і виникало питання про нові вибори. Одночасно в жовтні 2018 року закінчувався термін дії українського закону про особливий статус "окремих районів Донецької та Луганської областей", що передбачав проведення виборів на цих територіях за українськими законами. Якби вибори пройшли за законами сепаратистів, український парламент отримав би привід не продовжувати дію закону про особливий статус і вийти з мінського процесу на легальних підставах.

      Якби було оголошено про те, що вибори (на Донбасі) пройдуть, як і заплановано, то з високою часткою ймовірності прийняття закону було б зірвано,
      цитує аналітик українського політолога Володимир Фесенко.

      Ще у червні в Донецьку були налаштовані провести голосування за своїми правилами, але вже на початку серпня у пресі сепаратистів з'явилося звернення представників організації "Донецька республіка", своєрідної "керівної партії ДНР", із проханням до Захарченка не йти і відкласти вибори на невизначений термін. 

      За інформацією українських ЗМІ, саме куратори з Москви наказали скасувати вибори в "ДНР" нібито через відсутність прямої необхідності у переобранні "депутатів і керівників республік", а також у зв'язку з ризиками для мінських переговорів та перспективою нових санкцій.

      Чому Кремлю вигідна смерть Захарченка?

      На думку Скоркіна, реінтеграція Донбасу, враховуючи всі репутаційні втрати для Росії, вигідна кремлівській адміністрації з двох причин. По-перше, подібні кроки допоможуть пом'якшити санкційний тиск на РФ принаймні з боку Євросоюзу (про скасування виборів у "ДНР" заговорили відразу після зустрічі Путіна і Меркель 18 серпня). По-друге, повернення тимчасово окупованих територій Україні автоматично призведе до збільшення критичної маси проросійських виборців на майбутніх українських президентських і парламентських виборах, акцентує увагу журналіст.

      З іншого боку, загибель Захарченка, підписанта мінських угод, в замаху на якого Москва офіційно звинуватила українських силовиків, відкриває можливість для виходу Росії з мирного процесу з покладанням відповідальності за його зрив на Україну. Так, спікер Держдуми РФ В'ячеслав Володін звернувся до Парламентської асамблеї ОБСЄ із закликом засудити дії української сторони. А це, у свою чергу, може стати прологом до нової ескалації конфлікту,
      – констатує Скоркін.

      Читайте також: Після смерті Захарченка має бути повна готовність до провокацій з боку Росії, – Клімкін

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук