Точніше, території є одним зі стовпів цих переговорів. Але вони також є і ширмою, за якою ховається глобальніше тло. Про це пише Вадим Денисенко.

Читайте також Меркантильний проєкт Трампа: навіщо Рада миру, якщо є ООН

Глобальне тло переговорів в Абу-Дабі

  • Арктика

У результаті переговорів США хотіли б отримати те, про що їм так багато говорить Кирило Дмитрієв: доступ до вуглеводнів та рідкоземів Арктики, а також доступ до певних логістичних центрів північного морського шляху. Видається, що за рік американці не просунулися тут практично взагалі.

Чому цей аспект важливий? Річ у тому, що в Росії є один глобальний козир – Арктика. Тут Володимир Путін є класичною собакою на сіні: Росія не може виробляти криголами, не може добувати нафту в тих складних умовах і має обмежений ресурс в очищенні рідкоземів. У зв'язку з цим, у Путіна є три варіанти розвитку подій:

  • спробувати продати Арктику Китаю;

  • спробувати диверсифікуватися між Китаєм та США (запустити і тих і інших);

  • нічого не робити.

Поки ми маємо ситуацію, коли Путін вибирає третій варіант, сподіваючись, що Вашингтон і Пекін погодяться на другий.

  • Зняття санкцій

Крім територій, Путін вимагає зняття санкцій. Без цього він не може закінчувати війну. Зняття санкцій, крім всього іншого, передбачає повернення (хоча б часткове) російських компаній на європейські ринки вуглеводнів.

Але тут Путін впирається в подвійну стіну: США вважають, що європейський ринок має бути контрольований саме США. І поки до повернення росіян взагалі не готова Європа.

  • Ослаблення Росії

Ослаблена Росія влаштовує абсолютно всіх: США, ЄС та Китай. Продовження війни – це точно ослаблення Росії.

  • Фактор Китаю

Пекін не буде грати в закінчення війни поки це не буде його грою або він хоча б не стане рівноправним партнером США в цій грі. А Вашингтон наразі не демонструє зацікавлення (читай пункт 1). Є сподівання на переговори Трампа та Сі Цзіньпіна, але поки вони дуже примарні, перш за все через позицію Трампа. Хоча повторю те, що говорив багато разів, – ключ до швидкого миру є лише в Китаю.

  • Запас міцності Росії

Криза (економічна) в Росії наступить в середині 2027 року, якщо збіжаться два фактори:

  • весь цей час зберігатиметься негативна нафтова кон'юнктура (низька нафтова ціна і полювання на тіньовий флот);

  • продовжиться серйозне накопичення управлінських помилок.

Ми не маємо відповіді на питання ціни і поки ми не розуміємо, чи продовжать США доганяти танкери та чи підуть європейці далі слів (маю на увазі заяву 15 країн про закриття Балтійського моря).

Усе це вказує на те, що з погляду логіки, завершення переговорів в короткостроковій перспективі малоймовірно. Проте я все ж залишаюся при думці, що логіка американських виборів і низькі рейтинги республіканців можуть суттєво повпливати на прискорення певних процесів. У нас зберігається переговорне вікно можливостей на квітень – травень, після переговорів Трампа й Сі.