Чи будуть Україну схиляти до переговорів і від чого це залежатиме

Головне про британський візит

1. Велика Британія працює на посилення власної ваги у політиці, зокрема й у нашому регіоні. Візит є важливим як частина цього процесу на тлі пробуксування США та Євросоюзу.

Читайте також Як Путін хоче використати вибори для уникнення відповідальності за війну

2. Внутрішньополітична складова, що йде від пункту 1 – демонстрація власного, британського треку зовнішньої політики свого населення

3. Британців цікавить майбутнє Чорного моря, тому був окремий акцент на морі. Тут є наша "сильна сторона", оскільки концепція морських дронів – це нове з погляду війни на морі.

4. Переговори. Чи це було прелюдією до консультацій про заморожування чи перемир'я? Існують дві основні думки.

• Перша – відносно стабільна ситуація на фронті не дає підстав для розмов про заморожування тут і зараз.
• Друга – довга війна без виразних перспектив завершення змушує партнерів замислитись: "А що у фіналі?".

Розгляну обидві тези в одному блоці. "Стабільна" ситуація на фронті є як демонстрацією наших можливостей стримування Росії, так і, на жаль, порушує тему можливості заморозки. Особливо, якщо "стабільність" затягується.

Чи будуть Україну схиляти до переговорів

Зараз за нами спостерігають, оцінюючи ефективність можливої масштабної атаки з боку Росії (якщо така буде). Після чого ми матимемо шанс (найімовірніше, один) на демонстрацію своєї здатності переламати ситуацію.

Навіть обмежений (але відчутний) успіх посилює тези про необхідність збільшення підтримки України або остаточного розв'язання питання військовим шляхом або виходу на переговорний процес при слабких позиціях Росії.

Якщо успіху не буде, посиляться голоси за заморожування. Форматів може бути багато, і вони відрізняються від дуже неприємного для нас до досить вигідного. Але тут питання не в бажанні України воювати, а в кількох аспектах.

Зауважте Як бої у Кринках стали унікальними в історії світових воєн

1. Війна багато в чому відбувається за гроші платників податків наших партнерів. Її зволікання збільшує потенційний бюджет "на відновлення". Якщо немає шансів розв'язати питання військовим шляхом у найближчому майбутньому – є сенс морозити. Такий підхід був у більшості військових конфліктів, до яких були залучені (прямо чи опосередковано) країни ЄС та США.

2. Історія "не дали перемогти Росії та врятували Україну" – теж хороша історія "перемоги" політиків наших партнерів для свого виборця.

3. Зовсім немає аналізу "що після Росії" чи "що замість Росії". А невідомість лякає. Як лякає і невідомість, "що українці думають робити зі своєю країною". Тому це наше поле роботи.

4. Ключова лінія напруги – це конкуренція США та Китаєм. Тут для Вашингтона бажано завершити війну поки Пекін зробить процес прив'язки себе Москви безповоротним.

Висновок – найближчі 4 – 5 місяців дійсно нам не викручуватимуть руки щодо переговорів. Але пропонуватимуть (замірятимуть настрої) поговорити про це на різних майданчиках. Далі все залежатиме від зазначених вище 4-х пунктів.

Зауважте Що ми знаємо про російську економіку під час війни: спойлер – нічого

Згаданий договір із Великою Британією є додатковим бонусом для нашої країни в обох сценаріях. Сигнал партнерам і приклад того, як формалізувати політику підтримки України у війні. З іншого боку (у разі переговорного сценарію) додатковий аргумент, який розмиває тезу Росії про відсутність довгострокових гарантій підтримки України. Ну і, нарешті, добрий сигнал на внутрішньому полі. Показує результат роботи президента та команди МЗС.