Політичний консультант, експерт із зовнішньої політики Гліб Остапенко в ефірі 24 Каналу зауважив, що навіть активізація переговорів поки не створює умов для швидкої угоди. Україна має принципові позиції, від яких не готова відступати, а подальший розвиток війни залежатиме також від ситуації на фронті, стану російської економіки та здатності Заходу посилити тиск на Кремль.
Москва може вести ширший торг із США
Перед візитом Віткоффа та Кушнера могли відбуватися контакти між американською стороною і представниками Кремля не лише щодо війни проти України, а й щодо Ірану. Такі питання можуть обговорюватися паралельно, коли поступки або позиція в одному напрямку впливають на переговори в іншому.
Це ж торги. Це не тільки Україна і Росія. Це комплекс питань, які взаємно впливають одне на одне, і позиція США щодо Ірану може вплинути на позицію Росії щодо України,
– сказав Остапенко.
Після розмов у Москві американські представники можуть привезти певні напрацювання до Києва. Водночас є питання, щодо яких українська позиція навряд чи зміниться навіть за сильного зовнішнього тиску.
Навіть якби військово-політичне керівництво в Києві сказало: "Віддаємо Донецьку область", ніхто б її просто не віддав. Там наша земля полита кров'ю наших героїв, там укріплені фортифікації, і росіянам ще треба покласти дуже багато людей, щоб її захопити,
– наголосив експерт.
Відмова від Донеччини не зупинила б російську експансію. Навпаки, отримавши таку поступку, Москва посилила б свої дипломатичні позиції й могла б перейти до наступних територіальних вимог, передусім щодо Запорізької області.
Швидкого виходу на переговори поки немає
Після московських зустрічей можливий короткий сплеск дипломатичної активності, після якого ситуація знову повернеться до нинішнього стану. Вашингтон паралельно має вирішувати питання санкцій проти Росії, однак навіть законопроєкт Грема – Блюменталя, який має значну підтримку в Сенаті, залишається предметом суперечок у Палаті представників.
Президент США і без цього законопроєкту має широкі можливості для запровадження обмежень, а сам документ дає йому право, а не зобов'язання вводити нові санкції. На рішення Вашингтона впливають також питання Ірану та внутрішньополітична боротьба у Сполучених Штатах.
Для мене зараз жоден із двох, трьох чи навіть чотирьох сценаріїв не має чіткої логіки. Ми перебуваємо в такій каші хаосу: наміри щось вирішити є, але нічого не вирішується, бо в Москві говорять про одне, а в Києві – про інше,
– зазначив Остапенко.
Росія тим часом зберігає можливість продовжувати війну через приховане поповнення армії. За оцінкою експерта, найближчим часом Кремль може залучити ще приблизно 150 – 200 тисяч людей, а в першій половині 2027 року – ще 180 – 200 тисяч, не оголошуючи повноцінної відкритої мобілізації.
Якби був повноцінний тиск і консенсус, російська економіка опинилася ще у два рази гіршому становищі, а чергова спроба наступу на Донеччині провалилася, тоді навесні або влітку можна було б говорити про реальний стіл переговорів,
– пояснив експерт.
До цього Кремль, імовірно, намагатиметься поповнювати війська менш помітними способами й продовжувати наступальні дії. Тому конкретні передумови для змістовних переговорів Остапенко бачить не раніше весни 2027 року, що збігається з оцінкою, яку він навів, посилаючись на нещодавні слова Кирила Буданова.
Остапенко оцінив візит Віткоффа і Кушнера до Москви: дивіться відео