Неочікувані факти про чорних котів розповіли фахівці з PetMD. Там розвінчали й поширені про цих пухнастиків міфи.
Цікаво Наймиліший жест: чому коти показують свій животик
Що ж такого особливого в чорних котах?
- Особливий ген у складі ДНК
Чорний окрас шерсті мурчиків є найпоширенішим, і це не випадковість. Ген, який відповідає за вироблення пігменту еумеланіну, що й надає шерсті чорного кольору, є домінантним. Кошеня отримує гени від обох батьків, і навіть одного "чорного" варіанта достатньо, щоб воно мало темне хутро.
Крім того, таке забарвлення допомагає краще маскуватися в темряві під час полювання, що в процесі еволюції сприяло виживанню та поширенню саме чорних котів. Попри це, чорних котів рідше забирають із притулків.
Дослідження показують, що багато людей досі асоціюють їх із забобонами, зокрема з невдачею або містикою. Через це вони довше чекають на нову домівку, хоча можуть стати чудовими домашніми улюбленцями.
Чорні коти мають нестандартні особливості / Фото Unsplash
- "Перевдягання" шерсті
Під впливом сонця шерсть чорних котів іноді змінює відтінок. Якщо тварина часто перебуває на світлі, наприклад, біля вікна або на вулиці, її хутро може "вигоряти" й набувати рудуватих чи коричневих відтінків.
Це пов'язано з тим, що сонячні промені поступово зменшують насиченість пігменту. Повністю чорні коти без жодних інших відтінків зустрічаються не так часто, як здається. У багатьох із них можна помітити світлі плями, інший колір вусів або подушечок лап.
Вуса у котів періодично випадають і можуть відростати іншого кольору, а відтінок лап зазвичай пов'язаний із загальним забарвленням шерсті.
- Жовті оченята
Генетика впливає не лише на колір шерсті, а й на відтінок очей. Той самий пігмент визначає колір райдужки, тому більшість чорних котів має жовті, золотисті, мідні або зелені очі.
Наприклад, у бомбейських котів вони зазвичай насичено золотисті або мідні. Кошенята народжуються з блакитними очима, але приблизно з 4 до 8 тижнів їхній колір починає змінюватися і остаточно формується до 3 – 4 місяців.
- Окремі свята на честь чорних пухнастиків
Чорні коти навіть мають власні святкові дні. У США їх вшановують двічі на рік: 17 серпня відзначають День вдячності чорним котам, а 27 жовтня – Національний день чорного кота, напередодні Геловіну.
До речі, Міжнародний день кота відзначають 17 лютого. Про те, як започаткували це свято, а також про неординарні факти, пов'язані з мурчиками, – читайте в матеріалі 24 Каналу.
- Сильний імунітет
Існують припущення, що чорні коти можуть мати генетичні особливості, які роблять їх менш вразливими до деяких захворювань. Ба більше, ці мутації впливають на ті самі гени, що й у людей пов'язані зі стійкістю до ВІЛ. Ці спостереження, як стверджують фахівці, можуть бути корисними навіть для досліджень у медицині людини.
Чорні коти рідше хворіють / Фото Unsplash
- Приносять удачу, хоч усі думають, що навпаки
Негативне ставлення до чорних котів бере початок ще з часів Середньовіччя, коли їх пов'язували з чаклунством. Через такі уявлення багато тварин знищували, що, ймовірно, сприяло зростанню популяції гризунів і поширенню чуми у XIV столітті.
Подібні забобони згодом дісталися і Північної Америки, зокрема під час процесів над "відьмами" в Салемі. Попри всі міфи, чорний кіт не приносить нещастя. Навпаки, поява такого улюбленця в домі може мати позитивний вплив на настрій і психологічний стан людини.
Як зауважили у The Spruce Pets, у Шотландії існує повір'я, що чорний кіт на порозі віщує швидкий прибуток. У Франції цих тварин також пов'язують із матеріальним достатком. А в Німеччині вважають, що чорний кіт, який перебігає дорогу, приносить не невдачу, а навпаки – удачу.
Цікаво! Колись коти були звичними "членами екіпажу" на кораблях. Моряки частенько брали їх із собою, щоб ті ловили гризунів, які псували запаси їжі або навіть могли пошкодити судно. Британські моряки вірили, що чорний кіт на борту приносить удачу та гарантує щасливе повернення додому.
Що приховують звички котиків?
Коти дуже чутливі до дискомфорту, тому їх дратують гучні звуки, нечистий лоток, неправильні дотики та водні процедури. Також стрес у них можуть викликати різкі зміни обстановки, сильні запахи, порушення режиму годування або перебування в незнайомому місці.
Водночас мурчики мають природну схильність підніматися якомога вище – це, власне, пояснює їхню пристрасть лазити по деревах. З висоти їм зручно контролювати свою територію – така поведінка дісталася їм у спадок від предків, які полювали, вичікуючи здобич на гілках.