Про це в коментарі сайту "24" сказав професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", науковий директор фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань.
Росія намагається поставити все з ніг на голову й просунути вперед політичну частину домовленостей. Україна вустами Порошенка говорила про безпековий компонент. Перед тим Констянтином Єлісеєвим були сформульовані п’ять червоних ліній, через які Україна не зможе переступити. І серед них: необхідність демонтажу тих фейкових управлінських структур, які є зараз на території так званих "ДНР" та "ЛНР",
– зазначив він.
За словами Гараня, під час переговорів було озвучене питання щодо Дебальцевого.
Раніше про це Україна публічно не говорила. Зараз, зокрема, наголошується на необхідності демілітаризації Дебальцевого. Це свідчить про те, що українська сторона зайняла досить жорстку позицію, попри той тиск, який був з боку Росії.
Читайте також: Важкі переговори: про що домовилися лідери "нормандської четвірки"
Водночас і Захід намагався простимулювати Україну йти на поступки. Але складається враження, що цього не відбулося,
– додав Гарань.
Важливим моментом, за його словами, є те, що домовлено про доступ представників Червоного Хреста до полонених і незаконно затриманих. Україна, очевидно, намагатиметься трактувати це достатньо широко, щоб включити сюди й тих, хто затриманий безпосередньо в самій Росії.
Нагадаємо, зустріч лідерів країн "Нормандської четвірки" завершилася у Берліні у ніч на 20 жовтня. За словами Петра Порошенка, ніяких документів за підсумками переговорів в "нормандському форматі" підписано не було. Водночас, до кінця листопада глави МЗС "нормандської четвірки" повинні затвердити проект "дорожньої карти" щодо Донбасу, яка, за словами президента України є "документом щодо імплементації всіх мінських домовленостей".