Відверто кажучи, жодних веселих чи цензурних коментарів з цього приводу у мене немає. Електронне декларування, яке далось країні великими зусиллями, яке провалювали або скасовували у Верховній раді кілька разів, яке просто видавили із наших законодавців – воно донині презентується світу як визначне досягнення і прорив.
Так воно загалом і є.
І останнє, чого можна очікувати від агентства, що опікується базою електронних декларацій – що воно просто по-тихому прикриє декларації. Я так розумію, ставку зробили на те, що ніхто не помітить. Адже ну спробуй викрий зникнення кількох сотень документів у базі на півмільйона записів. А ні, помітили.
Читайте також: Підсумки дна. Наскільки швидко політики "прогинаються" під гнітом партії
І після того, як це зникнення з'явилось у всіх новинах, агентство дало пояснення. Декларації приховали згідно з "постанови заступника Генерального прокурора України – Головного військового прокурора Матіоса А. В.". Постанова Матіоса раптом виявилась сильнішою за закон України про декларування, який жодних винятків для прокурорів не робить.
Ба більше, в цьому законі чітко написано, що всі інші закони та підзаконні акти мають узгоджуватись і підганятись під закон про декларації. Це зробили саме для того, щоб запобігти внесенню винятків, і ще винятків, і ще винятків. Не допомогло.
До речі, з метою забезпечити безпеку працівників, Матіос у своїй постанові апелює до закону, згідно з яким дані про оперативних співробітників за необхідності можуть бути вилучені із паспортних столів, адресних бюро та довідково-інформаційних служб.
Так агентство по запобіганню корупції, яке мало б запобігати в біса корупції, опустили до довідкової служби. Одна постанова заступника генпрокурора чітко вказала їхнє місце. На дні.