Незважаючи на низьку довіру до парламенту з боку населення, треба все ж таки його і похвалити. Народні обранці минулого сезону непогано попрацювали. Розпочнемо з медичної реформи.
Читайте також: Звідки взялися корови у житті лідера Радикальної партії Олега Ляшка
Це надзвичайно важливо. Завдяки ухваленню відповідного законодавства, зараз вже багато українців обрали собі сімейного лікаря. Разом з тим, саме депутати парламенту і профільного комітету не залишають спроб відправити виконуючу обов’язки міністра охорони здоров’я Уляну Супрун у відставку. Поки що усі їхні інформаційні атаки невдалі.
Але найтривалішою і найвиснажливішою була боротьба у Раді не за медичну реформу, а за Антикорупційний суд. Ще восени минулого року, президент Петро Порошенко говорив, що Антикорупційний суд існує хіба що в Уганді, і працює там не дуже добре. А вже взимку вніс до Ради свій законопроект.
Щоправда, документ не влаштовував наших міжнародних партнерів. Після довгих перемовин і доопрацювань Рада ухвалила законопроект, який дозволить рано чи пізно створити в Україні Антикорупційний суд. Це теж політична перемога.
Хоча я впевнена, що антикорупційний суд швидко сформувати не вдасться, і до виборів він не запрацює. Та законодавча база для його створення вже прийнята. І ніби-то треба тільки дякувати за це депутатам. Але як заведено в Україні, вони роблять кілька кроків уперед і паралельно крок назад. Бо у законі про Антикорупційний суд неочікувано з’явилася скандальна поправка про апеляцію. І її розгляд відклали на останні дні роботи літньої сесії Ради.
Читайте також: Минуле дев'яностих і схеми сьогодення: хто насправді керує Одесою
Важливий крок уперед – це і прийняття закону про національну безпеку, який започатковує реформу силових відомств. Про нього багато говорили і нарешті його ухвалили. А от зі зміною складу Центральної виборчої комісії були самі проблеми, що ледве не призвели до політичної кризи. До речі, треба окремо сказати про головний інформаційний шум минулого сезону – це чутки про дострокові парламентські вибори. Про це йшли розмови увесь час: і восени, і взимку, і навіть в останній сесійний тиждень.
На такий сценарій врешті-решт не наважився ні президент, ні фракції коаліції. Хоча чи досі існує коаліція у парламенті – це теж велике питання. Голосів лише двох фракцій не вистачає для ухвалення законів. Закони приймаються фракціями коаліції, депутатськими групами та інколи голосами опозиції. Минулого сезону депутати продовожили залишати свої фракції і депутатські групи. Наприклад, із фракції БПП на початку 2018 року вийшли два депутати – Віктор Кривенко і Павло Кишкар.
Віктор Кривенко
Павло Кишкар
А депутат групи "Партія Відродження" Станіслав Берьозкін врятував іншу депутатську групу "Воля народу". У кінці листопада 2017 року з цієї групи вийшов Володимир Литвин, що давало змогу взагалі розпустити групу "Воля народу" у Раді. Але до неї приєднався Березкін і групу вдалося зберегти у парламенті.
Незважаючи на усі ці виходи і міжгрупові переходи, 5 липня, Верховна Рада України продемонструвала зовсім новий приклад роботи. Вперше депутатам вдалося ухвалити документ практично без голосів фракції БПП.
Рішення підтримали 240 депутатів. Це був законопроект не надважливого значення і тільки перше читання, але це важливий сигнал для президентської фракції, який демонструє, що вона не повністю контролює парламент і не може диктувати йому свої умови.
Найскандальнішим же епізодом цього сезону стала ситуація навколо народного депутата Надії Савченко. Правоохороні органи стверджують, що вона готувала теракт у Верховній Раді і урядовому кварталі. Це була шокуюча новина. Депутати швидко позбавили її недоторканності і Савченко опинилася вже не у російському, а в українському слідчому ізоляторі.
Надія Савченко опинилася в українському слідчому ізоляторі
І звісно треба згадати ряд безглуздих законодавчих ініціатив, які виникали час-від-часу у стінах Верховної Ради і на щастя не були прийняті. Це законопроект лідерів фракції БПП і "Народного фронту", що спрощував процедуру звільнення керівників антикорупційних органів. Відмовитися від цієї ідеї допоміг лише шаленний тиск міжнародних партнерів. А також законопроект під номером 6688, який, фактично, б запровадив в країні інтернет -цензуру. До цього депутати додумалися влітку.
Читайте також: Порошенко чекав свого часу: чому призначення Жебрівського може призвести до звільнення Ситника
Загальний підсумок. Скандальні ініціативи Ради скасовуються після гострої реакції громадянського суспільства і Заходу, надважливі закони повільно, але приймаються. Ця тенденція збережеться і у наступному сезоні.