Рішення міністрів, цілком в дусі євроінтеграційного настрою Президента, було одноголосним. Мости спалено, українська влада, принаймні до Вільнюського саміту, взяла курс на Європу, - вважає політолог Сергій Таран

"Факт того, що уряд погодив текст цієї угоди, ще раз підтверджує непорушність курсу на євроінтеграцію. Тому це є не лише сигнал у бік Європи, а й у бік Росії, яка в останні тижні докладала чималих, достатньо агресивних зусиль, щоб ця угода не відбулась", - сказав Сергій Таран.

Україна знайде прийнятну модель стосунків із Митним Союзом, - Янукович

Водночас одна за одною пролунали кілька заяв українських чиновників про те, що Митний союз виграє від асоціації України та Євросоюзу. Президент пообіцяв знайти новий формат співпраці із східними партнерами, а у МЗС просять Кремль не нервувати.

"Що стосується стосунків з Митним союзом: ми шукаємо цю модель, і я впевнений, ми її знайдемо. вона не повинна перешкоджати євроінтеграції України", - сказав Президент України.

"Існують десятки зон вільної торгівлі у світі, які одна одній не суперечать. Ми не вбачаємо політичних та економічних причин для того, щоб у разі дії ЗВТ на Сході та на Заході виникало протиріччя між ними", - вважає міністр закордонних справ України міністр закордонних справ України Леонід Кожара.

Україна має поспішати із виконанням вимог Євросоюзу, - посол ЄС

У МЗС навіть заговорили про нову "Євразійську зону вільної торгівлі", місія України в якій - об'єднувати Схід та Захід. Тим часом, на відміну від українських, європейські політики обережніше говорять про вірогідність підписання Угоди у Вільнюсі. Посол ЄС хоч і каже, що налаштований оптимістичніше, ніж кілька місяців тому, нагадує, що вимоги ЄС досі невиконані. Мовляв, недостатньо ухвалити закони із підходящими назвами.

"Нам йдеться не стільки про те, щоб було написано, що це проєвропейські закони, а про те, яка суть і що там написано. Тому ми кожного дня аналізуємо ці правові проекти", - сказав посол ЄС в Україні Ян Томбінський.

Вимоги ЄС: чесні суди, реформа прокуратури, подолання корупції тощо

Президент отримує право формувати усю систему судової влади України

ЄС, нагадаємо, вимагає від України зміни виборчого законодавства, сприятливих умов для бізнесу, реформи прокуратури і судів. Втім, кажуть експерти, назви законопроектів часто не відповідають їхньому змісту.

"Останній законопроект, який пропонується, досить цікава назва, якраз в контексті євроінтеграції - "Про посилення незалежності суддів". Але, насправді там йде мова про посилення залежності суддів", - наголосив суддя Конституційного Суду України (1996-2005) Микола Савенко.

"Президент отримує право призначати усіх суддів усіх судів, звільняти усіх суддів усіх судів, переводити суддів з суду в суд - формувати усю систему судової влади України", - пояснив експерт Центру Разумкова Микола Мельник.

Парламент ухвалив ще кілька законопроектів із "євроінтеграційного" пакету

Важливо, щоб українська влада виконала усі вимоги Євросоюзу

Цього тижня парламент ухвалив ще кілька законопроектів із "євроінтеграційного" пакету. Але в Європі знову нагадують: поки Тимошенко за ґратами, Угода про асоціацію під загрозою.

"Ми слухали висновки Венеціанської комісії, і, в принципі, реформування Генпрокуратури, судової системи йде у правильному напрямі. Є певні зауваження, але, сподіваюсь, парламент зможе виправити їх до Вільнюського саміту. Але важливо, щоб українська влада виконала усі вимоги Євросоюзу. Тому, якщо спостерігачі Європарламенту Кокс і Кваснєвський 15 жовтня не зможуть прозвітувати про позитивні зміни щодо Юлії Тимошенко - це буде проблемою", - наголосив Голова Комітету з питань закордонних справ Європарламенту Ельмар Брок.

Держдума РФ ухвалила заяву у відповідь на резолюцію ЄП по Україні

Тим часом російська Держдума ухвалила заяву у відповідь на резолюцію Європарламенту щодо України. 12 вересня європейські парламентарі звинуватили Москву в тиску на Україну та інших країн-учасниць програми "Східне партнерство".

ЄС "викручує руки" Україні, - Держдума РФ

Натомість російські депутати вважають, що саме Європа вдається до політичного тиску та шляхом "викручування рук" змушує офіційний Київ поступитися частиною суверенітету та перевести свої торговельно-економічні зв’язки під юрисдикцію Брюсселя.