Віце-прем’єр Сергій Тігіпко заспокоює, каже - кошти надійдуть у квітні. Експерти прогнозують - не раніше літа.
“Втретє закордонні кредитори - українській владі схоже не повірили - обіцянки реалізувати взяті на себе зобов’язання і їх виконання - дві великі різниці. Відтак черговий транш з обіцяних мільярдів від МВФ не надійшов”, - каже журналіст Ярослав Кречко.
На гроші Фонду уряд останнім часом схоже взагалі не розраховував. Свідчення тому, слова Миколи Азарова. Мовляв, хоча це й не вигідно, але від наступного траншу позики Україна, теоретично може відмовитися. Світло на тези прем’єра проливає звіт кредиторів щодо України. У ньому - про здійснені реформи, обіцяні меморандумом, фактично нічого. А 31 березня невтішні висновки щодо України озвучила директор департаменту міжнародних зв’язків МВФ.
“Її звуть Каралайн Аткінсон - і на питання: що там робиться з Україною вона відповіла відверто - нічого не робиться, оскільки всі обіцянки уряду з приводу проведення реформ, за які вони отримали попередні транші не виконані”, - каже екс-міністр економіки України Сергій Терьохін.
Своєрідним авансом для Кабміну був уже і другий транш. Тоді українська влада активно обіцяла, зокрема затвердити спрощену систему оподаткування і підвищити тарифи на житлово-комунальні послуги.
“Реалізація положень, які пов’язані з виконанням своїх зобов’язань – це у нас дуже слабко проходить, тому звичайно другий раз підряд. Якщо перший раз - восени - МВФ так м’яко подивився на те, що робиться чи не робиться, то зараз звичайно уже увага до України була серйозною, прискіпливою”, - каже директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
“Україна домовилася про більш повільне підвищення тарифу на газ, але при цьому вона не вирішила питання щодо рекапіталізації банків, в тому числі і банку “Надра”, а це була вимога давня, яку потрібно було виконати ще до кінця 2010 року”, - каже експерт з економічних питань Андрій Блінов.
Чи не головний привід для відтермінування позики - зволікання з ухваленням пенсійної реформи. За словами експертів, в останній угоді з Фондом йшлося про те, що відповідний закон набуде чинності вже у березні. Втім за найоптимістичнішими прогнозами Сергія Тігіпка - парламент розгляне документ у травні і ухвалить до літа. У владній команді єдності у питанні немає, однак і проблем із затягуванням пенсійних нововведень не бачать. Мовляв, черговий транш кредиту Україна попри все отримає не пізніше травня.
“Є загальне виконання зобов’язань, є утримання дефіциту державного бюджету, є утримання інфляції, курсу грошової одиниці, виконуються зобов’язання щодо тарифів, поки що немає виконання обов’язків щодо пенсійної реформи, але це не є чимось таким, щоб припинило співробітництво України з Міжнародним Валютним Фондом”, - каже голова підкомітету ВР з питань міжнародної економічної політики Олексій Плотніков.
Рано чи пізно, але позичати ще Україна буде, єдині у своїх висновках експерти. І як це не парадоксально - гроші Україні потрібні для того, щоб віддавати позичене раніше. Держборг нині - близько 115 мільярдів доларів, а це лише на 40 мільярдів менше ВВП країни.
“Цьогоріч Україна має виплатити $4,8 млрд. держборгу, якщо додати борг приватного сектору, корпорацій та банківського сектору, який на жаль був утворений в короткострокових боргах, то ця сума сягає близько 40 млрд. дол.”, - каже виконавчий директор міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко.
Водночас експерти відзначають стабільність золотовалютних резервів Нацбанку. Попри незначне "схуднення" у березні - 36 мільярдів доларів - переконують - це майже докризовий рівень.
“Ці коливання в дві-три сотні мільйонів доларів - це для поточного стану безпеки курсу чи забезпечення платіжного балансу в короткостроковій перспективі – це гарний показник”, - каже директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
Відтак, нинішня відсутність третього траншу кредиту МВФ на рахунках НБУ - на вітчизняну економіку негативного впливу не матиме. Однак, на думку експертів, у довгостроковій перспективі призупинення співпраці з Міжнародним Валютним Фондом стане поганим сигналом і перш за все - для закордонних інвесторів.