“Раніше гості із закордону на згадку про Україну могли придбати собі такого роду симпатичний сувенір, тепер їм пропонують альтернативу”, - каже журналіст Юлія Даценко.

Анімаційних персонажів - Спритка та Гарнюню, які за задумом їхніх авторів уособлюють Україну, високо оцінили лише замовники - Міністерство закордонних справ. Решта ж реакцій - менш оптимістичні.

Не надто щедрі на похвали і представники сучасного мистецького простору. Кажуть, розробляти візуальні символи необхідно, а надто, коли державі вже 20 років. Щоправда, вони мають бути кінцевими результатами того, як має виглядати бренд "Україна". Водночас багато так званих "митців" мислять графічними категоріями, забуваючи про глибинний посил.

“Бренд “Україна” - він має починатись з вулиці, з вказівників англійськими мовами на вулицях Києва і не тільки. З того, як себе почувають перші туристи, які прибувають на залізничний вокзал чи в аеропорт. Отам починати потрібно, а не думати в категоріях - давайте зробимо класну поліграфію, ролік, сюжет. Оскільки люди можуть купитись на те, що називається "неправдива реклама", на дуже привабливу візуальну картинку, а потрапити в щось зовсім протилежне”, - каже PR-директор PinchukArtCentre Денис Казван.

Самі ж розробники промо-концепції лише розводять руками. Кажуть - навіть не очікували такого розголосу. Прагнули показати державу в усьому її розмаїтті - тож і художні прийоми застосовували різні. До прикладу, стиль надпису "Ukraine" - це насправді не "регрес", як коментують недоброзичливці, а символічний рух на Захід. Горезвісні ж дітлахи, за задумом, мали лише розчулювати і викликати посмішку.

“Ці персонажі не є основоположним ядром в нашій програмі. Це є лише маленька частина - 2-3% від того, що ми представляємо, бо у багатьох складається враження, що це єдине, що було представлено. Насправді - це є сувенірна продукція. Наш символ український - це тризуб, наш герб, оце наш основний символ”, - каже представник компанії-розробника Василь Мирошниченко.

“Ми коли робили Спритку зачіску - ми не зверталися до салону Дюденко, або якихось інших дизайнерів. Ми прагнули все-таки якимось чином зв’язати це з минулим і водночас зробити його веселим, позитивним”, - каже представник компанії-розробника Юрій Сак.

Тим часом психологи вбачають загрозливе значення в запропонованих символах. Мовляв, послання, яке через них влада хоче донести світу, можуть хибно трактувати.

“Чому ми шукаємо символіку у дитячих образах? Це не досить вдалий посил щодо дорослості, розвинутості держави, щодо готовності приймати її рішення. Ми ніби говоримо світові - сприймайте нас, як маленьких, як дітей. Ну, зробимо ми дурницю - так ми ж дітвора, малишня, ми ж такі веселенькі, такі гарненькі. Відчуття відповідальності бракує в цій символіці”, - каже психолог Володимир Банцер.

Історики, науковці, письменники, художники та мистецтвознавці хором заявляють - "вигадувати колесо" не варто. Тим більше - Україна, одна з найбагатших на символи та знаки країна. Чого варті лише надбання трипільців та скіфів.

“У нас є, скажімо - скіфська пектораль, яка в собі містить дуже багато різного смислу. З одного боку - це виріб, зроблений за високими технологіями, з іншого боку - ця прикраса має дуже високу художню цінність, і з іншого боку - вона є єдина і неповторна у світі. І ось, можливо, далі цю форму скіфської пекторалі можна було б обігрувати”, - каже мистецтвознавець, критик Юрко Зелений.

Поки ж тривають пекельні дискусії навколо нової української символіки, продавці сувенірів зі столичного Андріївського узвозу впевнені - зображення кумедних малюків на магнітах, чашках, чи футболках - у туристів "підуть на ура".

“Симпатичні. Принаймні є елементи національного одягу”, - каже художник Сергій.

“Значно ближчий нам, аніж символ до Євро. Тих хлопчиків та 2, взагалі незрозуміло якої вони національності, і з якої країни”, - каже Ярослава.

Яка доля чекатиме на Спритка з Гарнюнею, та загалом на промо-програму в цілому - поки прогнозувати важко, кажуть експерти. Не виключено, що влада може знову виділити кількасот тисяч умовних одиниць новим розробникам на нових українських героїв.

Натомість, варіант із проведенням загальноукраїнського конкурсу на право розробки такого роду продукції, поки не розглядається.