Після Бахмута на росіян чекатиме новий камінь спотикання: чому вони приречені

Успіхи росіян на тлі успіху ЗСУ – мізерні

Психіці й мозку некомфортно від того, що ворог все ще може просуватися вперед. Особливо після наших успіхів на Харківщині й Херсонщині.

Важливо Що не так з твердженням "ракет лишилося на 2 – 3 масовані атаки"

І не важливо, що наші успіхи осені 2022 більш масштабні, ніж "досягнення" ворога навколо Бахмуту.

Або те, що темпи просування ворога в межах "наступу" навколо Бахмуту значно повільніші, ніж коли йшли бої за Попасну чи Сєвєродонецько-Лисичанську агломерацію.

Чи те, що у ворога не виходить нічого іншого, окрім як повільно витискати українські сили. Чи у ворога бракує сил і, особливо, засобів, щоб певні тактичні успіхи перетворити в оперативні.

Або те, як після витискання сил оборони України із Попасної і Сєвєродонецька – Лисичанська, ворог, власне, застряг біля Бахмуту на наступні пів року.

Навіть за найгіршого сценарію, якщо нас витиснуть із Бахмуту і околиць, ворога чекає нова ешелонована лінія оборони трохи західніше, яку скоріше за все він так само буде гризти місяцями.

Ні. Це все мозок/психіка ігнорують. Бо воліють більше концентруватися на одному факті й лінуються бачити контекст.