Мова йшла лише про кілька додаткових робочих годин. Ну окей, може день-два. Це дуже показово, в сенсі вони демонстративно чхати хотіли на будь-яку суспільну користь, якщо потрібно обирати між нею та власним комфортом.
Ми багато говоримо про те, що депутати в нас корупціонери, вони порушують закони голосування, вони прикриваються недоторканістю, вони популісти і верзуть казна що. За цим трохи забулась ще одна проблема – вони переважно тупо ні чорта не роблять. Порожня сесійна зала кожної п'ятниці. Нехтування надважливими питаннями, щоб піти з роботи скоріше.
Читайте також: Театр абсурду у Верховній Раді
Ну зрозуміло, що термін "робота" тут доволі умовний. Гроші у парламенті вони заробляють не у касі Верховної Ради. Але все ж таки, суспільний договір між народом та депутатами раніше передбачав, що вони, упирі, крадуть, протягують власний бізнес, але час від часу приймають якісь корисні закони. Розроблені дуже часто взагалі не ними. Але щоб закон почав діяти, депутат має тицьнути кнопочку. Така вже в нас політична система. І зараз в парламенті довжелезна черга важливих законів. І медична реформа – чи не найважливіший. І вони просто пішли.
Я погано знаюся на державному управлінні та політиці, серйозно. Мені набагато легше шукати якісь аналогії з бізнесом. І в цьому випадку їх дідька лисого знайдеш. Ну я ще можу, дуже сильно напружившись, уявити, як в якійсь компанії напередодні важливої події, ну не знаю, міняють управлінську модель чи просто мають відкрити новий магазин. А співробітники кажуть – а, нє, ну ви що, яке затриматись, завтра відпустка починається.
Я не можу уявити, що це будуть якісь керівні співробітники. Тому що вони як ніхто мають бути зацікавлені у результаті. І я вже точно не уявляю, як після такого виходу у відпустку хтось з персоналу повертається на роботу на те саме місце. Просто – а на біса вони там такі потрібні.
Читайте також: Як регламентний комітет знущався над Луценком
Бачте, бізнес – він не завжди хороший чи етичний, чи має комусь подобатись. Але він або ефективний, або його просто не буде. І бізнес вирізняє одна дуже проста річ – усі учасники організації завжди знають, навіщо вони зібрались. Я певен, якщо опитати парламентарів, в чому сенс твого депутатства, то кожен з них знайде багато красивих "шо" та "вишиванка" слів. Про світле майбутнє, піклування про народ, візію, місію. Ну оце все. Або просто помугикає, якщо це Добкін.
І, звісно, кожному з них заважає лише одне – решта нардепів. Але це дурня. Тому що коли люди реально знають, навіщо вони зібрались, їм вдається взаємодіяти. Я хотів знов навести у приклад бізнес, але ні, це навіть не про бізнес. Це про будь-яку організацію. Від корпорації до церкви. Від руху за порятунок пандочок до проекту із дослідження комети Чурюмова-Герасименко.
Це 21 сотріччя. Всі процеси, всі організації тримаються на тому, що мають якусь мету заради якої учасники організації готові працювати і співпрацювати. Український парламент не виняток.
Читайте також: Недореформи: у Гройсмана буде пенсія, а в тебе – ні
Просто… Ну в чому співпрацюють нардепи Розенблат і Поляков, які представляють дві конкуруючі політичні сили – "Блок Петра Порошенка" і "Народний фронт"? У дахуванні бурштину. Чудово співпрацюють, вся країна бачила.
У чому співпрацюють непримиренні політичні суперники "Радикальна партія" і "Народний фронт"? У тому, щоб утримати недоторканість своїм депутатам. У чому співпрацює увесь парламент? У тому, щоб звалити на канікули раніше, кинувши напризволяще щось важливе. Ну для вас важливе, звісно, не для них.
Увесь депутатський корпус повернеться за кілька тижнів. Він згенерує ще багато безглуздих законопроектів, втне купу факапів і багаторазово потрапить до корупційних новин. Ну і до "Підсумків дна". Але справжнє їхнє дно, ґрунтовне, системне, було саме сьогодні.
Натомість за відсутності народних депутатів, нам не дадуть сумувати президент із прем'єром.