Азійський поділ

Територіальні конфлікти, що розвиваються у цьому регіоні, ведуться за невеликі острови, скелі та навіть коралові рифи.

Варте уваги З ким і за який ласий шмточок Китай веде запеклу "битву"

Китай претендує на 80% акваторії ПКМ – так звані "9 ліній", яку В'єтнам називає "бичачий язик", оскільки контури нагадують саме цю форму. У межах цієї території розташовані 4 групи островів: Пратас, Парасельські острови, Спратлі та Чжунша (також відомі як Маклсфілд Бенк). На китайському назви звучать відповідно як Дунша, Сіша, Наньша, і Чжунша – разом ці острови називаються "4 Ша".

Для В'єтнаму ПКМ або Східне море – єдине море, що омиває В'єтнам і забезпечує його зв'язок зі Світовим океаном. Весь південний і східний кордон країни виходить на ПКМ, що визначає особливе значення моря для всіх сфер життя та економіки держави.

Східна частина Парасельських островів була захоплена китайськими військами у 1956 році, незабаром після історичної битви при Дьєнб'єнфі, яка поклала край французькому колоніальному режиму у В'єтнамі і завершила Першу індокитайську війну.

Другий етап встановлення контролю над Парасельськими островами був здійснений в 1974 році, коли китайські збройні сили вибили південнов'єтнамські війська з утримуваних ними позицій у західній частині архіпелагу, в той час війська Демократичної Республіки В'єтнам (ДРВ) готувалися до рішучого наступу на Сайгон, звільнення якого призвело до поразки США у В'єтнамській війні та подальшого об'єднання В'єтнаму.

Третій етап розширення зони контролю КНР у ПКМ розпочався 1988 року, коли з допомогою десанту було встановлено контроль над островами Спратлі. З середини 2007 року конфлікт переживав кілька сплесків напруженості аж до зіткнення у травні 2014 року. Поки увага всього світу була прикута до України, Китайська державна корпорація з видобутку нафти розмістила на шельфі бурову платформу Haiyang Shiyou 981 приблизно за 30 кілометрів на південь від острова Трайтон Парасельського архіпелагу, на який претендує В'єтнам. СРВ прокотилася хвиля протестів, у низці провінцій відбулися мітинги, які переросли в заворушення і погроми на китайських підприємствах.

Про головне США мають озброїти Україну зараз, поки не стало надто пізно

Мирна боротьба

В'єтнам неодноразово заявляв про бажання та готовність вирішити конфлікт мирним шляхом, ґрунтуючись на чинному міжнародному праві, Конвенції ООН 1982 року з морського права, Декларації АСЕАН 2002 року про поведінку сторін у Південно-Китайському морі. Вкрай важливим для в'єтнамсько-китайських відносин виявився візит Генсека ЦК КПВ Нгуєн Фу Чонга до КНР у 2011 році.

Незважаючи на досягнуте між КНР і СРВ розуміння того, що територіальні суперечки в ПКМ не повинні підривати двосторонні зв'язки, в'єтнамо-китайські відносини регулярно загострюються внаслідок неузгоджених дій у спірних акваторіях. Для національних інтересів В'єтнаму набагато важливіше зміцнювати всебічне співробітництво з потужним Китаєм, але сама легітимність політичного устрою та керівної ролі КПВ випливають з історії національно-визвольної боротьби народу за свободу та незалежність. В'єтнам не може погодитися на умови, що означають для нього замах на суверенітет, нерівноправність або втрату незалежності.

Ханой обрав прагматичніший спосіб ведення боротьби за права в ПКМ, а саме пошук підтримки своїх позицій з боку світової спільноти загалом і конкретно своїх стратегічних партнерів з числа світових держав. Керівництво Комуністичної партії В'єтнаму прагне інтернаціоналізувати проблему та привернути увагу світової спільноти, що викликає негативну реакцію Китаю.

У 2013 році В'єтнам заручився підтримкою США, Канади, Малайзії, Нової Зеландії, Брунея, Індонезії, Великобританії у справі збереження стабільності та миру і забезпечення морської безпеки у регіоні. Ставши у 2020 – 2021 роках членом Ради безпеки ООН, виступив за зміцнення глобального діалогу у вирішенні міжнародних конфліктів.

Президент В'єтнаму Нгуєн Фу Чонг закликав "усі зацікавлені сторони виявляти стриманість, уникати односторонніх дій, які могли б ускладнити ситуацію, і вирішувати суперечки та розбіжності думок мирними засобами з належним дотриманням дипломатичних та юридичних процедур".

Позиція в'єтнамської сторони показує, що Ханой не прагне ескалації конфлікту, а цілком готовий йти на поступки, розраховуючи на кроки у відповідь з китайського боку. Саме тому перед В'єтнамом стоїть дуже важке завдання: відстояти свій суверенітет, але при цьому не залучити країну до війни, яка цілком може спалахнути.

В'єтнам виявив себе як послідовний, активний учасник міжнародного співтовариства. Стратегією держави виступає створення мирної обстановки, стабільності соціально-економічного розвитку країн, зокрема морського господарства, особливо у Південно-Китайському морі. Назва стратегії визначається як "Мир – Дружба, Співпраця – Розвиток".

Цікаве Звернення до "хароших русскіх"

Правовий "щит"

Ханой підкреслює право на суверенність і непорушність кордонів країн регіону. "Компетентні органи В'єтнаму уважно стежать за ситуацією в районі Східного моря (ПКМ) для забезпечення національного суверенітету, суверенних прав та юрисдикції над морським простором відповідно до норм міжнародного права, зокрема Конвенції ООН з морського права 1982 року", – зазначила директорка департаменту інформації та друку МЗС В'єтнаму Ле Тхі Тху Ханг.

Будь-які дії держав у Південно-Китайському морі мають відповідати нормам міжнародного права, поважати суверенітет та юрисдикцію прибережних держав.

Разом із наміром врегулювання суперечок щодо морських і острівних територій мирними способами В'єтнам направив важливе послання всьому світовій спільноті: В'єтнам – це відповідальний член міжнародного співтовариства, який поважає і дотримується міжнародного законодавства, особливо міжнародних договорів, у яких В'єтнам виступає в якості однієї зі сторін, в тому числі Конвенцію ООН з морського права 1982 року, та зацікавлений у боротьбі за мир, стабільність та розвиток регіону й світу.
Однак одночасно з пошуком правових механізмів вирішення питання В'єтнам продовжує модернізувати збройні сили та нарощувати оборонний потенціал.

Сильна армія не завадить

У 2013 та на початку 2014 року сили Народного військово-морського флоту В'єтнаму значно збільшилися, зокрема, у 2013 році військово-морський флот В'єтнаму організував церемонію оприлюднення постанови про створення Управління підводних сил при штабі ВМФ В'єтнаму, спрямованої на допомогу штабу у керівництві, управлінні, організації навчання, підтримці боєздатності підводних сил ВМФ.

Вперше у Народного військово-морського флоту В'єтнаму з'явилися сучасні підводні човни, у тому числі 6 підводних човнів класу Кіло проєкту 636 – найсучасніші станом на зараз підводні човни у світі, що виробляються в росії.

ВМФ В'єтнаму також зміцнює свою потужність через збільшення сил морської авіації. 954-й військово-морський авіаполк авіації військ протиповітряної оборони (ППО) передали у відання ВМФ. У В'єтнамі створили 930 вертолітний полк при 372 дивізії (ППО).

Не пропустіть Операція "банка з павуками", або По кому вдарить заборона росіянам їздити до Європи

Військово-повітряні сили В'єтнаму також отримали військово-транспортні літаки CASA-212-400 під номерами 8981, 8982 і 8983. Літаки CASA-212 — це сучасні літаки четвертого покоління, вироблені компанією Airbus і здатні вести військові дії в умовах, що відповідають в'єтнамським.

В'єтнам також придбав у Білорусі 20 станцій радіолокації метрового діапазону "Восток-Е" для посилення ефективності захисту повітряних і морських кордонів. Окрім PJ1C "Восток-Е", В'єтнам також володіє кількома системами перехоплення літаків-невидимок та станціями радіотехнічної розвідки "Кольчуга" українського виробництва.

Три мирних принципи

Таким чином, в'єтнамська позиція з проблематики ПКМ зводиться до прихильності до збереження миру і стабільності, неухильного дотримання Декларації про поведінку сторін у ПКМ 2002 року, вирішення розбіжностей і проблем мирним шляхом на основі міжнародного права, передусім Конвенції ООН з морського права 1982 року.

Китайські територіальні претензії на 80% акваторії ПКМ викликають стійке неприйняття в СРВ. Водночас, В'єтнам готовий вести переговори для згладжування територіальних протиріч у рамках підписаної у 2011 році Угоди про базові принципи врегулювання проблем на морі між СРВ та КНР. Ці принципи включають:

  • спільний пошук шляхів вирішення спорів на основі чинних норм міжнародного права;
  • дотримання колишніх двосторонніх домовленостей на найвищому рівні та Декларації та про поведінку сторін у ПКМ;
  • формат переговорів щодо врегулювання суперечок: двосторонній щодо Парасельських островів (В'єтнам + Китай), "5+1+1" (п'ять країн АСЕАН + Китай + Тайвань) для архіпелагу Спратлі, багатосторонній для обговорення питань забезпечення миру та стабільності.

Важливе – до чого призвело розділення В'єтнаму: дивіться відео