Нюанси плану щодо Покровська

При цьому, передбачається одночасно утримати північну частину Покровська і по можливості вибити противника з так званої "промзони" (територія 9-го пожежно-рятувального загону, вулиця Нахімова і так далі). Про це пише Костянтин Машовець, інформує 24 Канал.

До теми Вікно для України закривається: чому не варто зволікати з відступом

Загалом цілком логічне рішення. Але, як завжди, є нюанси.

Нюанс перший. У районі села Разіне противник вже встиг облаштувати потужний район оборони і продовжує там "рити". Це означає, що віддавати свій плацдарм на Казенному Торці росіяни не поспішатимуть.

Нюанс другий. У напрямку на Червоний Лиман і Затишок росіяни майже у безперервному режимі пересувають підсилення. Це свідчить про намір таки прорватися у бік Гришиного та у північно-східну околицю Мирнограда.

Нюанс третій. Той факт, що 7-му корпусу ДШВ вдалося в основному "зачистити" південну частину Родинського зовсім не означає, що 51-ша російська армія припинить атаки у бік Гришиного й перейде до оборони.

Очевидно, командування 51-ї ЗВА докладе максимальних зусиль аби утримати район Затишок – Федорівка – Разіне – Червоний Лиман. Розмір цього плацдарму 7,1 на 4,7 кілометра. Там фіксуються підрозділи щонайменше 4-х російських бригад. Як їх всіх звідти вибити силами лише двох українських бригад, мабуть, відомо лише самому генералу Сирському.

Нюанс четвертий. Очевидно, що командування 2-ї ЗВА противника перенесло головні зусилля з лівого флангу своєї смуги в центр та на правий фланг, тобто у напрямку на саме місто. Сам Покровськ зараз є суцільною "сірою зоною" із перемішаними бойовими порядками обох сторін, які надійно закріпилися головними силами лише у північній та південній околицях міста відповідно.

  • Росіяни у районах Леонтовичі, Троянда, Шахтарський;

  • ЗСУ – вулиця Кошового, Тюленіна, Кармелюка.

Боротьба триває за панівні висоти й ключові пункти міста (зокрема багатоповерхові будинки та центральну його частину).

Але, той факт, що 2-га ЗВА противника "кістьми ляже", а Покровську промзону не віддасть – очевидний.

Кілька зайвих груп високомотивованих і добре підготовлених бійців ССО України та підрозділів спеціального призначення ГУР кардинально ситуацію не змінять. Вони не космодесантники у термінаторській броні. Їм так само як і бійцям зі бригад 7-го корпусу ДШВ потрібні МТЗ та підтримка, тим більше, що обсяг бойових завдань, які вони можуть вирішувати за раз явно досить обмежений.

І останній нюанс. У напрямку Русин Яр – Новопавлівка атаки російської морської піхоти не припиняються. Це означає, що прагнення українського командування ліквідувати повністю плацдарм 51-ї ЗВА на річці Казенний Торець, після майже повної ліквідації її Добропільского вклинення, буде дуже важко реалізувати на практиці.

Чи вдасться виправити ситуацію?

Підсумуємо… Зараз у Мирнограді підрозділи двох бригад українського 7-го корпусу ДШВ достатньо успішно обороняються. Але ситуація у Покровську вкрай важка. У цих бригад залишився невеликий коридор для МТЗ та маневру, зокрема і відступу.

Виправити цю ситуацію командування 7-го корпусу ДШВ самостійно чи навіть "за допомогою старших начальників" не може. Хіба що може значним напруженням сил не допускати її подальшого погіршення.

Тому з погляду тактичної доцільності, подальша оборона Мирнограда в таких умовах видається досить спірною. Скорочення площі охоплених з флангів ділянок оборони у Мирнограді явно дозволило б частково виправити ситуацію шляхом переміщення підрозділів цих двох бригад саме до флангових ділянок у районі Покровська та Родинського.

Але підкреслю, це виключно моя особиста, вкрай дилетантська та суб'єктивна думка. Я жодним чином не хочу нікому й нічого вказувати чи бодай ставити під сумнів рішення якихось командних інстанцій. Тим більше, що вони мають куди більший обсяг реальної інформації щодо ситуації, ніж я, який базує свої висновки та оцінки виключно на повідомленнях з відкритих джерел.