Покарання за несплату аліментів хочуть змінити: що пропонує законопроєкт

Які ще зміни очікують на батьків, які забувають давати гроші на утримання дітей, у випадку ухвалення цього законопроєкту, – дізнавалась журналістка сайту 24 каналу.

Зміни для неплатників аліментів

Сьогодні, кількість записів у реєстрі боржників, які мають заборгованість з аліментів становить – 168 961. Це попри те, що останні роки було ухвалено закони, які посилювали відповідальність для несвідомих батьків.

До теми Аліменти на дитину: хто має право на виплати та як їх розраховують

Проте у Раді зареєстровано законопроєкт, яким пропонується змінити адміністративну відповідальність. Йдеться про проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стягнення аліментів на утримання дитини". Зокрема, автори проєкту хочуть виключити з Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) статтю, якою встановлено відповідальність за несплату аліментів та ухилення боржника від відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт. Також, пропонується внести зміни і до закону "Про виконавче провадження". Йдеться про зменшення суми сукупної заборгованості зі сплати аліментів для винесення державним виконавцем постанови про накладення на боржника штрафу. З ухваленням законопроєкту це має бути 20 % суми заборгованості зі сплати аліментів за шість місяців. Наразі сукупний розмір такої заборгованості має перевищувати суму відповідних платежів за 1 рік.

Як карають неплатників аліментів, дивіться тут:

Необхідність ухвалення цього закону автори обґрунтовують тим, що майже дворічна практика існування такого виду стягнення як суспільні роботи фактично довела його неефективність. Законодавець вважає, що хоча протягом 2018 року і спостерігалась позитивна тенденція сплати аліментів, але це не було наслідком застосування суспільно корисних робіт, або попереджувального впливу такого виду стягнення.

Рекомендуємо Скільки аліментів мають платити батьки в 2020 році

Щоправда, на переконання юристки Gracers Law Firm Людмили Куси, така позиція законодавця не відповідає реальній ситуації. Так, в 2017 році було ухвалено закон, яким доповнили Кодекс України про адміністративні правопорушення новим видом адміністративного стягнення – суспільно корисними роботами, які призначаються за несплату аліментів. Цей закон був дуже потрібний, адже неодноразово маючи рішення про стягнення аліментів, той з батьків хто його отримав, не міг домогтися його виконання.

З ухваленням вищезазначеного закону ситуація змінилася кардинально: рішення по справам про стягнення аліментів почали реально виконуватися,
– переконує Людмила Куса.

На думку юристки, цьому сприяло те, що державні виконавці отримали необхідний для їх виконання алгоритм дій та можливість накладення додаткових санкцій на неплатників аліментів. Останні, в свою чергу, боялися таких санкцій щодо себе, тому й почали сумлінно сплачувати аліменти.

Автори законопроєкту вважають, що слід взагалі скасувати адміністративну відповідальність за несплату аліментів, тому що такий вид покарання як суспільно корисні роботи суперечить практиці Європейського суду з прав людини та міжнародним актам. Водночас, тягар організації виконання суспільно корисних робіт покладається на органи місцевого самоврядування, що ним абсолютно не властиво, а відповідно і не сприймається.

Натомість адвокатка ЮК "AS Legal" Христина Рибак говорить, що наразі обов’язок щодо організації виконання суспільно-корисних робіт покладено на органи місцевого самоврядування, проте для них це є певним тягарем. З огляду на те, що органами місцевого самоврядування витрачається значний обсяг часу для працевлаштування боржників по аліментам та оплати їхньої праці з місцевих бюджетів.

Проблемою є і те, що вказана "діяльність органів місцевого самоврядування" фактично відбирає роботу у населення, оскільки створюються зайві та не потрібні робочі місця на підприємствах. Їх чисельність зумовлена не потребами підприємств, а навпаки числом тих, кому призначено відповідне стягнення,
– додає Христина Рибак.

Батьки мають допомогати дітям у всьому / Фото 24 каналу

Суперечливі новації

Людмилу Кусу дивує, що законодавець, аналізуючи неможливість виконання такого покарання як суспільні роботи, навіть не розглядає можливість заміни покарання. Наприклад на громадські роботи, механізм виконання яких законодавством врегульований досить чітко, а практика напрацьована роками. Більш того, існує спеціальний орган, на який покладено організацію виконання громадських робіт.

Попри це, законодавець просто вважає за необхідне скасувати адміністративну відповідальність. Варто зазначити – за ті кілька років існування такого виду адмінвідповідальності як суспільні роботи судами розглянуто понад 40 тисяч справ за статтями, які з’явились в законодавстві в 2017 році,
– говорить Людмила Куса.

Юристка переконана, що фактично маючи можливість удосконалення механізму притягнення до адміністративної відповідальності, законодавець вирішив просто обмежитись її скасуванням.

Скасувати кримінальну відповідальність

Щодо кримінальної відповідальності за злісне ухилення від суспільно корисних робіт, яку пропонують скасувати, то в цій частині юристи припускають, що можна погодитись з авторами законопроєкту.

Читайте також Аліменти у період карантину: чи можна не платити взагалі або платити менше

Адже деякі із внесених в 2017 році змін до законодавства щодо покарання за несплату аліментів на практиці фактично не працювали. Так, стаття КУпАП – ухилення особи від відбування адмінстягнення у вигляді суспільних робіт та стаття, яка передбачає відповідальність за злісне ухилення від таких робіт у вигляді позбавлення волі на строк до двох років – були неефективними через колізій у правозастосуванні.

Адвокатка Адвокатського об'єднання "Лещенко, Дорошенко і партнери" Анастасія Блинду розповідає, як свідчить Єдиний державний реєстр судових рішень, судами першої інстанції винесено понад 42 000 постанов за статтею КУпАП (про визнання осіб винуватими за несплату аліментів та призначення їм покарання у виді суспільно корисних робіт…). Судами апеляційної інстанції винесено понад 1 000 постанов за результатами перегляду рішень суддів першої інстанції.

Судами першої інстанції винесено понад 2 000 постанов за статтею КУпАП, яка передбачає відповідальність за ухилення від суспільно корисних робіт у вигляді адміністративного арешту. Судами апеляційної інстанції за результатами перегляду рішень судів першої інстанції за цією ж статтею винесено десятки постанов.

Не припустимо забувати про дітей, навіть після розлучення / Фото 24 каналу

Також суди першої інстанції вже ухвалили понад 80 вироків за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за злісне ухилення від суспільно корисних робіт у вигляді позбавлення волі на строк до двох років.

Це свідчить про те, що зміни у законодавстві, що були покликані посилити захист прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів практикуються,
– вважає Анастасія Блинду.

На переконання адвокатки, на практиці фактично із виконанням рішень судів про накладення на людей адміністративних стягнень у вигляді суспільно корисних робіт виникли складнощі через відсутність чіткого порядку та роз’яснень щодо їх оформлення на роботу. Не все зрозуміло і з оплатою праці та дотриманням норм трудового законодавства на період виконання покарання. Власне, й органи місцевого самоврядування не бажають брати таких правопорушників на роботу через складнощі практичної реалізації цього виду адмінстягнення.

Варто знати Розмір аліментів: важливі зміни у 2020 році

Насамкінець Людмила Куса переконана, що нагальність вирішення такої правової проблеми цим законопроектом досить сумнівна, оскільки проблеми з несплатою аліментів попри значний обсяг санкцій за таку несплату, все одно залишається. Щоправда, Христина Рибак вважає, що цей законопроєкт сприятиме збільшенню надходжень до бюджету за рахунок збільшення ефективності процедури виконавчого провадження щодо заборгованості зі сплати аліментів.

Тож, думки юристів щодо можливої ефективності такої законодавчої новації розділились. Водночас, сказати точно як вона може працювати на практиці – складно, адже в Україні навіть якісні закони далеко не завжди працюють.