Ворог мого ворога

23 липня під час чергової зустрічі з Владіміром Путіним самопроголошений президент Білорусі Алєксандр Лукашенко показав на привезеній з собою до Санкт-Петербурга мапі нібито плани польської агресії проти його країни.

Читайте також Росіяни "промацали" найефективніший тип ударів по об'єктах енергетики взимку

Він посилався на те, що одна з польських бригад перебуває за 40 кілометрів від Бреста, а інша – приблизно за 100 кілометрів від Гродно. Ба більше, він пригрозив Польщі найманцями з групи "Вагнера", які, як він підкреслив, просять "поїздки до Варшави та Жешува".

Насправді ж перекидання військових частин на схід країни за наказом міністра оборони Польщі Маріуша Блащака було спрямоване на зміцнення польського кордону перед лицем приходу на територію Білорусі найманців Євгена Пригожина. Останній та його група, як відомо, вирушили до сателітної республіки незабаром після невдалої "спроби" державного перевороту у Росії.

Однак "бацька" мало хвилює реальний стан речей. Адже поступове й невідворотне поглинання Білорусі, яке прикривається "інтеграційною взаємодією в межах Союзної держави", не залишає йому ніякого іншого поля для маневру, окрім як "реверансів" перед Владіміром Владіміровічєм і намагань хоча б якось потішити світового вигнанця.

Можна припустити, що "трюк" Лукашенка таки вдався. Оскільки Польща для Путіна є чи не основною після України мішенню в Європі, що не дивно, враховуючи той факт, що саме Варшава взяла на себе роль головного лобіста інтересів Києва на Заході, а також всіляко допомагає нашій країні захиститися від російської воєнної агресії.

Тому принцип "ворог мого ворога" може зіграти білоруському диктатору на руку, особливо після повної здачі державного суверенітету, про що свідчать інші дії, направлені проти сусідніх країн.

Прихована небезпека

За останні майже 2 роки чого тільки не відбулося в контексті агресивних намірів і діяльності Росії проти Польщі. Від міграційної кризи на польсько-білоруському кордоні, яка все ще триває, до неодноразового потрапляння ракетних снарядів на територію Польщі. Не гребує Кремль використовувати й апробовані ще за радянських часів такі методи, як шпигунська й підривна діяльність.

Цікаво Україна вийшла на новий рубіж, далі – великі зміни

Чого лише варта історія з розкриттям польськими спецслужбами агентурної мережі, що працювала на Москву. Лише в березні цього року Агентство внутрішньої безпеки (АВБ) затримало 9 осіб, підозрюваних у співпраці з російськими спецслужбами. Згодом їхня кількість зросла до 15.

Працівники АВБ затримали їх у зв'язку з виявленням на важливих маршрутах та залізничних вузлах кількох десятків (мінімум 50) вебкамер, які фіксували рух на коліях і передавали зображення до мережі.

Першочерговим завданням затриманих був збір інформації. Насамперед даних про кількість транспортів, їх забезпеченість та тип техніки, що надходить в Україну із Заходу, оцінюючи наскільки коаліція держав, які підтримують Україну, виконує свої обіцянки і наскільки реалістичною виглядає ця допомога. Утім вони займалися не лише цим.

Як виявилося, російські шпигуни планували здійснювати саботаж, диверсію та знищення, зокрема шляхом підриву ешелонів зі зброєю і гуманітарними транспортами для України. Окрім цього, інформація від АВБ показує, що групі також було наказано вести пропагандистську діяльність з метою дестабілізації польсько-українських відносин, розпалювання у Польщі ворожих настроїв стосовно держав НАТО та нападів на політику уряду щодо України.

Зауважте Путін намагається приховати свою слабкість, але показує щурячий відчай

У зв'язку із цією ситуацією у березні співробітники служб та поліції були приведені в стан підвищеної готовності. Особлива увага почала приділятися забезпеченню безпеки стратегічно важливих залізничних колій у Польщі. Також було посилено охорону ключових об'єктів критичної інфраструктури.

Офіційні особи заявляють, що поляки мають бути готовими до спроб дестабілізації та гібридних дій з боку Росії. Також зазначають, що необхідно уважно стежити за тим, щоб режими у Москві та Мінську не використовували ті чи інші дії для дестабілізації країни.

Примітно, що це не перший подібний випадок у Польщі після початку повномасштабної агресії Росії проти України. Так, у квітні 2022 року було затримано двоє чоловіків – громадян Білорусі та Росії. За матеріалами, зібраними в ході розслідування службою військової контррозвідки, встановлено, що вони брали участь у діяльності російської військової розвідки, визначаючи військові об'єкти, які є критично важливими для польської оборони.

Шпигунська діяльність також полягала в отриманні інформації про боєздатність, моральний стан і роботу підрозділів, зокрема в надзвичайних ситуаціях, яка потім передавалася ГРУ. У прокуратурі повідомили, що шпигунська діяльність фігурантів була зосереджена на військових частинах, розташованих в північно-східній частині Польщі.

Служби встановили, що і росіянин, і білорус перебували у Польщі легально. Так, громадянин Білорусі спочатку навчався в одному з університетів Білостока, а потім зайнявся організацією парашутної підготовки. Він зав'язував контакти, зокрема соціальні, які використовував у своїй діяльності для російської військової розвідки. Другий з обвинувачених діяв на російську розвідку, прикриваючись культурною діяльністю та туризмом.

Обставина є доволі серйозною. Тож не виключено, що наслідки невиявлення і незатримання російських шпигунів могли б призвести до подій на кшталт тих, які були організовані російськими агентами у жовтні та грудні 2014 року, а саме диверсій на складах боєприпасів в селі Врбетиці у східній частині Чехії.

Тоді, варто нагадати, за наявними даними, у вибухах брали участь два агенти ГРУ. Вибухи, ймовірно, було здійснено, зокрема, для зриву постачання зброї в Україну, що дуже нагадує поставленні завдання нововиявленої російської шпигунської мережі на території Польщі.

Останній аргумент

Ситуація неабияк погіршується анонсованим Путіним розміщенням у Білорусі тактичної ядерної зброї, в чому, як вважає розвідувальне управління міністерства оборони США, немає підстав сумніватися.

Рекомендуємо День Героїв в Україні: за крок до затвердження

У червні кремлівський диктатор заявив, що "перші російські ядерні боєголовки доставлені на територію Білорусі", додавши, що Росія зробила це для "стримування". Водночас Лукашенко заявив, що в разі атаки він "без вагань" використає російську тактичну ядерну зброю, розташовану в його країні, хоч не уточнив яким чином, з огляду на відсутність контролю Мінська над цим типом озброєння.

Хай там як, зазначене наочно демонструє, наскільки обидва режими готові далеко піти. І все через розуміння неминучої воєнної та геополітичної поразки в Україні.

Безсумнівно, Польща відіграє надважливу роль у наближенні перемоги над рашизмом. Саме тому Москва і Мінськ воліють не допустити цього, роблячи все можливе, щоб вивести Варшаву з гри й значно тим самим послабити Україну в цей важкий та доленосний період. Цивілізований світ не має допустити такого сценарію.